Національний банк України з 15 квітня до 1 червня 2009 року провів перший етап конкурсу «Краща монета року України» (далі — конкурс) у таких номінаціях:
«Краща монета року», «Унікальне ідейне рішення», «Найкраще художнє рішення».
У конкурсі взяли участь понад 4 тис. осіб.
Анкети збирали в спеціально облаштовані скриньки в територіальних управліннях Національного банку України (65%), надходили поштою та електронною поштою (1%), їх заповнювали члени Асоціації нумізматів України (34%). Найбільшу кількість голосів набрали такі монети:
В номінації «Краща монета року»:
«Ластівчине гніздо» (срібло, золото);
«Хрещення Київської Русі» (срібло, нейзильбер);
«Благовіщення» (срібло, нейзильбер).
Вищезазначені монети набрали загалом 53% голосів.
У номінації «Унікальне ідейне рішення»:
«Хрещення Київської Русі» (срібло, нейзильбер);
«Тисячоліття монетного карбування у Києві» (срібло);
«Благовіщення» (срібло, нейзильбер).
Вищезазначені монети набрали загалом майже 42% голосів.
У номінації «Найкраще художнє рішення»:
«Ластівчине гніздо» (срібло, золото);
«Благовіщення» (срібло, нейзильбер);
«Хрещення Київської Русі» (срібло, нейзильбер).
Вищезазначені монети набрали загалом 49% голосів.
Другий етап конкурсу проводитиметься 9 липня 2009 року. Комісія, до складу якої включено фахівців Національного банку України, Банкнотно–монетного двору Національного банку України, членів Експертної ради з питань дизайну пам’ятних монет України (заслужені художники, скульптори, історики, інші фахівці) та уповноважених представників Асоціації нумізматів України, шляхом таємного голосування визначить переможця конкурсу в кожній номінації (серед авторів трьох монет, що набрали найбільшу кількість голосів), результати якого будуть оголошені головою комісії на її засіданні та опубліковані в пресі.
З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>
Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>
Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>
У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>
Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>
До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>
