Минулого тижня в Українському домі відзначили річницю проекту «Українці у світі», зініційованого народним депутатом Петром Ющенком. У залах мармурової будівлі на Європейській площі представлені дві тисячі портретів видатних вихідців з України, що прославилися в різних державах як неординарні митці, науковці, медики, спортсмени, релігійні діячі. На конференцію зібралися митці, бібліотекарі, музейники, представники діаспори й дипломатичного корпусу, депутати і міністри. За рік роботи науковців, краєзнавців і музейників до візуального ряду картин додалися книги, брошури, біографічні довідки та інтернет–сайт, на якому представлено майже всі постаті, з якими знайомить грандіозна виставка.
Заступник міністра культури і туризму України Ольга Бенч переконана, що новий сайт — це форум спілкування науковців, журналістів, ініціаторів проекту, краєзнавців і всіх, хто цікавиться історією і культурою. На сьогодні веб–сторінка «Українці у світі» знайомить з двома тисячами славетних осіб і дає можливість пошуку їх за алфавітом, хронологією, регіонами, сферами діяльності та відділами експозиції. Хронологічний пошук можна робити від IX століття до сьогодення, пошук за сферами представляє й авіацію, і військо, історичні науки, культуру, освіту, мистецтво, науку і техніку, підприємництво, меценатство. Сайт постійно поповнюється — свій нарис про знаного земляка може надіслати кожен. Невдовзі будуть запущені версії сайту кількома іноземними мовами.
За цей рік професор Володимир Сергійчук на прохання Петра Андрійовича підготував і видав книжку «Що дала Україна світові», де вміщено 670 розповідей про видатних українців у різних галузях знань і мистецтв: від хліборобства й садівництва, музики й живопису — до астрофізики й спорту. А директор Науково–дослідного інституту українознавства Петро Кононенко похвалився, що вже вийшов друком перший із чотирьох томів «Українці: земля і люди» у рамках масштабного дослідження «Українці в світовій цивілізації і культурі». Генеральний директор Національної бібліотеки України ім. Володимира Вернадського Олексій Оніщенко нагадав, що перед початком проекту Петро Ющенко тривалий час обговорював його з головою Національної академії наук Борисом Патоном, і той доручив бібліотеці підтримати задум і допомогти з висвітленням життєписів видатних українців. До речі, при головній бібліотеці України понад 15 років діє Інститут біографічної просвіти, у фондах якого — 50 тисяч біографічних довідок про українців у світі, а в реєстрі — ще понад 150 тисяч.
Організатор масштабної виставки й видавничого проекту — громадська організація «За Помісну Україну». «Помісна Україна — це не гра слів, — пояснює голова організації Петро Ющенко. — Помісність — це термін церковний, а Україна — це світська держава. Це об’єднання творили миряни, які вважають, що душа народу має зцілитися. Якщо державні інституції — це тіло народу, то церква — це його душа». Тому чи не найбільше уваги віддано особам подвижників Київської церкви, що стала джерелом християнства для Східної Європи, Московії, Сибіру — святим, просвітителям, митрополитам, патріархам. Є тут і найвідоміші образи, і церковні старожитності: ікона «Собор Святих Києво–Печерської лаври», унікальні гуцульські подорожні складені ікони ХVIII ст., домашні іконостаси з Поділля і Полтавщини, аналой зі славетної козацької Покровської церкви з Нової Січі ХVIII ст.; дерев’яний хрест, знайдений на Андріївській горі в Києві (ХІХ ст.). В одному із залів експозиції — копії чудотворних ікон, що являлися у різних місцевостях України.
У нас дуже багата християнська традиція. А наскільки ця традиція сьогодні відома українському загалові? Як планується доносити знання народові, який забув про свою традицію? «Це якраз одне з головних завдань нашого громадського об’єднання, — розповідає Петро Ющенко. — Тут не потрібно якихось особливих мудрувань. Просто слід підняти історичні факти, перечитати наших істориків церкви, богословів. Пройтися Києвом. Якщо ми це вивчимо, прийдемо до святинь — то нам відкриються такі істини! Коли в програмі будуть закладені речі, які людину вдосконалюватимуть, допомагатимуть, це буде світло, з яким у нашій дорозі нам стане ясніше».
За словами Патріарха Філарета, задум галереї портретів видатних українців Петро Ющенко вперше озвучив у США, коли вони разом були в Українському посольстві у Вашингтоні. «Українська держава потребує нового осмислення нашої історії, культури, ролі Української церкви, — зазначає предстоятель Української православної церкви Київського патріархату. — Коли оглядаємо ці портрети, то бачимо, скільки українських святих пройшло перед очима історії і що вони зробили». Аби зібрати таку силу–силенну портретів, Петро Андрійович об’їздив усі області України — бібліотеки, музеї, галереї. Було знайдено і виставлено вперше багато чого забутого. Скажімо, портрети князів Святослава, Володимира та княгині Ольги, намальовані Данилом Нарбутом (сином творця Державного герба УНР), знаходилися в черкаській філії «Укрінбанку».
«У нас 12 мільйонів музейних пам’яток в Україні, і вони гинуть, — розповідає Петро Ющенко. — Є такі фондові кімнати, куди без респіратора вас не пустять, такий там грибок. Павутина, пилюка, вологість. У ХХ столітті вони не бачили Божого світу, були в недостойних умовах. В Оттаві я побував у музейному сховищі — поки потрапиш до цінності, скажімо, до паспорта Винниченка, треба пройти три сфери. У залі — стерильність, необхідні рівні вологості, температури, освітлення. Тому мета такої галереї — також мобілізація держави, музейників, технічної інтелігенції задля врятування і гідного представлення наших цінностей».
Чи стане галерея «Українці у світі» постійною? Очевидно, найбільше годитиметься для цього Мистецький арсенал. А поки що було б добре влаштувати показ виставки по областях.
На виставці представлено матеріали з фондів національних музеїв та наукових бібліотек Києва, Львова, Вінниці, Чернігова, Дніпропетровська, Харкова, Одеси та інших міст. Факсимільні копії зображення князів та їхній родовід часів Київської Руси передані Державною історичною бібліотекою України, Одеською державною науковою бібліотекою ім. Максима Горького, Харківською державною науковою бібліотекою ім. Володимира Короленка. Експозиція складається з кількох розділів: православна церква, княжа, козацька доба, історія новітньої України. Окремо представлені портрети науковців, державних діячів, представників освіти, культури, спорту ХХ — початку ХХІ століття. До участі у підготовці виставки були залучені дипломатичні представництва України за кордоном, українська діаспора. Серію портретів написали члени Національної спілки художників України.
З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>
Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>
Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>
У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>
Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>
До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>
