У президенти — тільки фракціями?

08.07.2009

Під кожні вибори в Україні пишуться нові правила. Голосування 17 січня 2010 року й уся кампанія, яка передуватиме цьому волевиявленню, теж матимуть низку новацій. Наприклад, термін кампанії пропонується скоротити до трьох місяців. А кандидатам у президенти вже не доведеться збирати підписи виборців, аби отримати право балотуватися. Однак окремі зміни, які Верховна Рада готова підтримати в цілому, вже отримали порцію критики від громадськості. Зокрема, «профільна» громадська організація — Комітет виборців України — «підтримує більшість положень», але «окремі зміни до закону містять низку небезпек, які можуть вплинути на демократичність і прозорість майбутніх виборів Президента».

Нагадаємо, проект змін до закону про вибори було ухвалено в першому читанні 1 липня. Цього тижня (якщо Верховна Рада запрацює) цей закон може бути ухвалено і в остаточній редакції. Одна з найбільш одіозних норм — пропозиція надати пріоритетне право на формування окружних виборчих комісій парламентським фракціям.

«Фракції не є учасниками виборів. Якщо на парламентських виборах це виправдано, то президентські вибори — це зовсім інша філософія», — зазначив у коментарі «УМ» голова правління КВУ Олександр Черненко. Згідно з проектом закону, кожна фракція і всі кандидати у президенти можуть внести до окружкому по дві особи. При цьому подання від фракцій є пріоритетними, а решта вакансій заповнюються через жеребкування серед претендентів, унесених кандидатами в президенти. «Склад окружної комісії — 15 осіб. Якщо від фракцій буде десять членів комісії, то кандидатам залишиться тільки п’ять», — зазначає Черненко.

І це ще півбіди. Бо, якщо взяти фракцію «Наша Україна», то вона поколота і, поза сумнівом, буде представлена кількома кандидатами (про намір іти на вибори заявляють Ющенко, Яценюк, Гриценко, Кармазін, і полку ще може прибути). Натомість подання на призначення членів окружкомів підписуватиме керівник фракції. Враховуючи, що голова «НУНС» Микола Мартиненко підтримує Юлію Тимошенко, можна припустити, що в деяких комісіях прем’єрська сила матиме відразу чотири члени. А якщо Тимошенко ще й виграє жеребкування серед кандидатів у президенти, то делегує п’ятьох членів ОВК, себто третину.

Залишається сподіватися, що Верховна Рада... помилилася. Бо в текстах документів, які готувалися до розгляду ВР, є розбіжності. У порівняльній таблиці до законопроекту передбачено, що фракції та кандидати пропонують по дві кандидатури, а в тексті проекту це число випущено.

Окрім того, законопроект установлює досить складні правила для оскарження рішень комісій. «Згідно із запропонованими змінами, процедура оскарження результатів виборів Президента України майже неможлива з точки зору практичної реалізації», — йдеться в заяві КВУ. Олександр Черненко додає, що закон установлює дуже короткий термін на розгляд скарг — два дні. «Моделюю ситуацію: якщо за результатами виборів переможцем буде названо кандидата Х, бо так, грубо кажучи, захотілося ЦВК, то незадоволені мають звернутися у Вищий адміністративний суд, який за два дні має винести рішення у цій справі. Враховуючи масив матеріалів, які доведеться розглянути судові, це надзвичайно малий термін», — пояснює Черненко.

Комітет виборців України також сподівається, що депутати нададуть громадським організаціям право спостерігати за виборами. Механізм, який був запроваджений на парламентських і місцевих виборах, чомусь було проігноровано в проекті про президентські перегони.

 

НОВАЦІЇ

Законопроект про вибори Президента також передбачає скасування ліміту на розмір виборчого фонду. Голова правління КВУ схвалює цю новацію: за його словами, при обмеженні фонду кандидати й так використовували тіньові кошти.

Щодо відмови від збору підписів, то Олександр Черненко каже, що ця норма себе теж не виправдала. «У 2004 році кандидати, які збирали по півмільйона підписів, потім отримували у десять разів менше голосів. Очевидно, що всі ці бази купували, передавали з рук у руки, а Центральна виборча комісія витрачала час і ресурси, аби їх перевірити», — відзначив голова КВУ.