Цього року вступна кампанія для абітурієнтів не така вже й «гаряча». Вступні іспити складати не потрібно, інститути та університети зараховують до студентських лав лише за результатами зовнішнього тестування. Крім того, є можливість підстрахуватися — подати документи у стільки ВНЗ, скільки душа забажає і дозволять бали в сертифікаті. Тож абітурієнти з радістю користуються цією можливістю.
Учорашня випускниця Ірина вирішила вступати тільки до одного–єдиного ВНЗ. «Я закінчила школу зі срібною медаллю, — каже дівчина. — Вирішила подавати документи лише в «Шевченка» на політологію. Сподіваюся вступити на бюджетне відділення. Але якщо не пройду по балах, то не відмовлюсь від пропозиції підписати контракт з університетом. Чесно кажучи, хвилююсь. Зможу розслабитись лише наприкінці липня, коли оголосять зарахованих до університету». Втім, таких, як Ірина, — одиниці. Більшість вступників користуються можливістю подавати документи на безліч напрямів.
Дехто з абітурієнтів несе документи у різні виші на різні факультети, але, скажімо, пов’язані з певним предметом — математикою, фізикою чи іноземною мовою. Таким чином, вони підстраховуються від можливих невдач чи непередбачених обставин і гарантують собі вступ на бажану спеціальність. «Після закінчення школи вирішила стати перекладачем, — розповіла «УМ» абітурієнтка Еліна. — Батьки порадили подавати документи одразу до трьох ВНЗ, адже невідомо, як повернеться доля. Отже, я надала перевагу університету ім. Т. Шевченка, Національному авіауніверситету та «КПІ». Вирішила відразу вступати за контрактом, щоб уникнути подальшого «головного болю».
Проте інколи «коло інтересів» абітурієнта просто вражає працівників приймальної комісії: одна людина може подати документи і на медичний, і на фізичний, і на психологічний факультети. Немає у сьогоднішніх абітурієнтів визначеності — фізик ти чи лірик. А головне, більшість абітурієнтів не може чітко відповісти: до чого ж найбільше лежить серце з–поміж усіх факультетів і спеціальностей, на які вони подали документи.
Помічник президента Києво–Могилянської академії з питань прийому та профорієнтації абітурієнтів В’ячеслав Невінчаний розказує, що в «Могилянці» є цього року своєрідна рекордсменка — абітурієнтка, яка подала документи відразу на сім спеціальностей. І це ще невідомо, скільки приймальних комісій вона ощасливила своїми візитами в інших вишах! «Я дивуюся, для чого це? Людина все ж таки орієнтується на певну професію, до чогось у неї має лежати серце. Навіщо подавати документи і на соціологію, і на фізику?» — розмірковує Невінчаний.
Випускники мають своє пояснення, чому вони облюбовують відразу кілька спеціальностей. Аня Баранівська з Києва подала документи в Національний університет імені Тараса Шевченка на факультети соціології, журналістики та економічної теорії, а в університет імені Драгоманова та в КНЕУ — на економічну теорію. «Я вважаю — краще подати на велику кількість факультетів, щоб був вибір, а вже потім можна сісти і подумати, куди йти», — пояснює дівчина. Дивно, а нам здавалося, що часу подумати і визначитися мало вистачити ще в школі. Бо коли там душа ні до чого не лягла, то за період вступної кампанії і поготів! Немов прочитавши ці думки, абітурієнтка додає, що все–таки найбажанішим для неї є вступ на економічну теорію в КНУ ім. Шевченка.
«Гарячою» цьогорічна вступна кампанія стала якраз для приймальних комісій, а не абітурієнтів. Можливість подавати документи без обмежень у будь–які ВНЗ на будь–які факультети спричинила велику міграцію абітурієнтів від комісії до комісії, в кожній з яких вони залишають папки з копіями документів. Оригіналів нині майже не подають, навіть ті, хто остаточно визначився з майбутньою професією і має високі бали в сертифікаті.
Саме через це по всій країні вступні конкурси у виші просто шалені, каже представник Києво–Могилянської академії В’ячеслав Невінчаний і додає, що конкурси ці віртуальні, або «паперові». Він розповідає, що з усіх поданих до Києво–Могилянської академії документів 90% — це копії.
За інформацією директора Інституту філології та відповідального секретаря приймальної комісії КНУ Григорія Семенюка, в Інститут філології КНУ за один день подано близько 460 заяв на всі спеціальності і з них усього 24 — оригінали, на економічний факультет подано 562 заяви, з них — 19 оригіналів. «Про який конкурс може йтися? Хіба це конкурс?» — риторично запитує Григорій Семенюк. Він наводить приклад росту цьогорічного конкурсу: торік за 30 днів роботи приймальної комісії прийняли близько 13,5 тисяч заяв, цього року за три дні роботи — вже близько 4 тисяч заяв!
Григорій Семенюк пояснює, що особливість цьогорічної приймальної комісії така, що вона працює не з людьми, як досі працювала, а з паперами. «Абітурієнт раз потрудився, склав зовнішнє тестування, а тепер приїхав у Київ, за день об’їздив усі університети, покидав усюди копії документів, а тепер чекає, як вирішиться його доля», — пояснює Семенюк.
Про «паперовість» цьогорічної вступної кампанії говорить і заступник відповідального секретаря приймальної комісії НТУУ КПІ Михайло Орлюк: «Оригінали не здають, скрізь — копії, копії, копії. Кількість абітурієнтів за документами збільшилась, але наскільки фактично зросла — важко сказати. Ми от прийняли близько трьох тисяч заяв, із них якщо буде півтори тисячі реальних вступників — то добре, а то й менше, бо всі подають на два, три, п’ять факультетів одразу».
Представники ВНЗ із жахом очікують того моменту, коли вивісять списки студентів. Ось тут почнеться найцікавіше. Ті, що вступили, почнуть думати і вирішувати, де вчитися і, відповідно, невчасно приносити оригінали. Через це хтось із вступників, який набрав менше балів, може залишитися «за бортом». Вишам доведеться добирати студентів, але де гарантія, що й це не будуть «мертві душі»?
В’ячеслав Невінчаний каже, що коли будуть готові остаточні списки студентів, їм надається п’ять днів, щоб замінити копії на оригінали. Ті, хто хоче тут навчатися, приносять оригінали, ті ж, хто обрав інший ВНЗ, — не приносять. «І виходить, таким чином, що з 25 осіб 13—15 принесли оригінали і, умовно кажучи, ми недобираємо». Після цього академія повинна добрати тих, хто йде далі за списком по рейтингу, подзвонивши їм. Але і тут може виявитись, що ці люди, не знайшовши себе в початковому списку, вже віднесли оригінали документів деінде. Тоді потрібно видзвонювати тим, хто йде далі за рейтингом у списку.
«Моя особиста думка така, що стовідсотково ця система (зарахування абітурієнтів за результатами зовнішнього тестування. — Авт.) спрацювала б, якби була обмежена кількість вишів, в які можна подавати документи. Якби було, як у старі добрі часи, коли я вступав — лише в один ВНЗ, і десь там на периферії в другий, якщо ти не склав іспити в перший, то це було б влучення в десятку», — розмірковує Невінчаний.
Є в системі зарахування до ВНЗ за результатами зовнішнього тестування ще один мінус, кажуть представники університетів. Це відсутність змоги побачити людину, визначити її мотивацію. «Можна формулу з хімії вивчити або в тестах угадати, коли відбулася Берестейська битва, але коли йдеться про тих абітурієнтів, які вступають на вчительські спеціальності, або коли йдеться про оцінювання знання мови абітурієнтом, то тести не дають такої можливості. Треба почути бодай, як людина розмовляє», — пояснює Григорій Семенюк. Утім та ж таки Києво–Могилянська академія, яка торік в обов’язковому порядку вимагала від вступників здачі своїх, внутрішніх, тестів, цьогоріч від такої практики відмовилася — незаконно, адже вступні правила є однаковими в усі ВНЗ.
У Національному технічному університеті «КПІ» теж зазначають, що зарахування винятково за результатами Зовнішнього незалежного тестування може відрізати шлях до навчання талановитим математикам, фізикам та іншим «технарям», які, втім, мають невисокі бали з української (а вона є обов’язковою) або іноземної мов. Відповідальний секретар приймальної комісії НТУУ КПІ Михайло Орлюк зазначає: «Це може вбити школу».
Ще одна проблема, яка може виникнути, — загострення уваги випускників винятково на предметах, що будуть потрібні для вступу. Таким чином, низка інших важливих предметів залишиться поза увагою учнів. На думку Григорія Семенюка, це питання легко вирішити. «Наш ректор із групою освітян є ініціатором, аби в цей новий закон про освіту внести такий пункт, щоби при вступі враховувався середній бал атестата. Бо якщо цього не буде, відбудеться просто звуження інтересів учнів до трьох дисциплін у школі, і я не знаю, кого тоді випускатимуть зі шкіл — обділених дітей?» — пояснює він. Утім представники вищих навчальних закладів загалом погоджуються, що ця реформа була необхідною і може стати дієвою, просто на даному етапі вона вимагає певних доопрацювань...
На веб–сайті www.vstup.info можна отримати загальну інформацію про набір на окремі спеціальності та повний перелік усіх абітурієнтів, які подали заяви на кожен факультет та скільки балів вони набрали під час ЗНО. Спеціальна система «Конкурс» дозволить абітурієнтам в он–лайні слідкувати за своїми шансами стати студентами обраного ВНЗ. Представник Програми сприяння зовнішньому тестуванню Володимир Ковтунець упевнений, що завдяки системі «Конкурс» в Україні вперше буде забезпечено повну прозорість вступної кампанії. Наразі в системі зареєструвались 421 ВНЗ.
Український центр оцінювання якості освіти змінив порядок доставки сертифікатів з результатами зовнішнього оцінювання. Якщо раніше планувалося надіслати їх рекомендованими листами, то тепер учасники самі мають прийти по них. Учасники зовнішнього оцінювання вже зараз можуть отримати свої сертифікати за місцем реєстрації для участі в тестуванні. Після 15 липня сертифікати можна буде одержати у відповідних регіональних центрах оцінювання якості освіти.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
