Позавчора в Медичному центрі Університету Лос–Анджелеса о 14.26 за місцевим часом (вчора о 00.26 за київським) помер Майкл Джексон, король поп–музики. Йому було 50 років. Попередня причина смерті — серцевий напад. За дві з половиною години до смерті Джексону стало зле, він упав на підлогу і перестав дихати. Хтось із його оточення викликав машину швидкої до орендованого Джексоном помешкання в Лос–Анджелесі. О 12.14 співака доставили до шпиталю. Брат співака та речник родини Джермейн Джексон повідомив, що лікарі впродовж години намагалися вивести суперзірку з коми, але виявилися безсилими. До Лос–Анджелеса прибув із Лас–Вегаса батько померлого Джо.
Медичний центр УЛА ще не видав офіційної заяви про причину смерті Майкла Джексона. Його тіло доставили гелікоптером зі шпиталю до моргу, де вчора в другій половині дня (вже сьогодні вночі за київським часом) мали розпочати розтин. Група лікарів досліджуватиме серце померлого та кров на можливий вміст отруйних чи наркотичних препаратів. Результати розтину стануть відомі сьогодні. Також іще не оголошено дату і місце поховання.
На звістку про смерть співака тисячі його фанів почали збиратися під шпиталем, біля будинку його дитинства та на Таймс–сквер у Нью–Йорку. «Я не можу перестати плакати, відколи почула цю страшну звістку», — заявила співачка Мадонна. «Увесь музичний світ згадує й оплакує смерть великого співака. Майкл Джексон був моїм ідолом усе життя», — сказала канадська поп–діва Селін Діон.
Майкл Джексон фактично не мав дитинства, бо рано почав кар’єру, тому всіма засобами намагався продовжити його. Світові ЗМІ називали його Пітером Пеном — хлопчиком із відомої казки, який не хотів дорослішати. Звідси його дружба з дітьми, яких він запрошував до свого маєтку «Неверленд», яка закінчувалася судовими позовами батьків, котрі підозрювали, ніби співак із їхніми дітьми «не лише дружив». Звідси всі спроби Джексона назавжди зберегти молодий вигляд. Для цього та відбілення шкіри він уживав безліч медичних препаратів. А ще пройшов через десятки пластичних операцій, за допомогою яких він перетворив свій ніс негра на тонкий носик білої людини. Операцій було стільки, що ніс почав загнивати та відпадати, тому Джексон ховав його за маскою.
Маску він носив і раніше, щоб випадково не заразитися якоюсь хворобою. На вершині своєї популярності, в середині 80–х років, співак якось заявив, що планує прожити до 150 років. У той час він навіть спав у барокамерах зі спеціально очищеним повітрям та підвищеним вмістом кисню. Усі ці заходи дали зворотний результат. Ні для кого не було таємницею, що Джексон віддавна потерпав від численних проблем зі здоров’ям. Його змагання з численними хворобами широко описували таблоїди. Минулого року співак потрапив до шпиталю в критичному стані, про що повідомляла також «УМ», але лікарям тоді вдалося врятувати його життя. У ЗМІ поширили інформацію, що Джексон хворий на рак шкіри. Поліція ще в день смерті співака провела обшук у його резиденції. Це рутинна процедура, яку проводять у випадку смерті відомих осіб. Обшук і розтин можуть породити ще не одну сенсацію стосовно стилю життя короля поп–музики та причин його смерті.
Після успіху 80–х, який неможливо було перевершити, кар’єра Джексона складалася далі по–різному. Блискучі злети перемежовувалися зі скандалами, пов’язаними з особистим життям. Навколо короля поп–музики наростали гори пліток, серед яких уже складно було виділити правду і неправду. Із героя Америки, Джеко, як його називали, перетворився на жертву самого себе та своєї слави, власну тінь, яку вже ніхто не сприймав усерйоз. Коли 2001 року з’явився останній у кар’єрі Джексона альбом Invincible, то багато музичних критиків навіть не спромоглися прослухати його, а відразу визнали провалом. «Ця «поразка» проте розійшлася у світі накладом вісім мільйонів примірників. Що також було визнано провалом, бо все порівнювали з неперевершеним «Трилером». Наклади всіх альбомів Джексона вражаючимі: Off The Wall — 19 млн. примірників, Thriller — 65 млн., Bad — 28 млн., Dangerous — 29 млн., HIStory — 18 млн., Invincible — вісім мільйонів примірників.
Навесні цього року Джексон став говорити про своє велике повернення на музичну сцену. Місцем тріумфального «камбеку» мав стати Лондон, у концертній залі якого О2 повинна була відбутися, починаючи з 13 липня, серія з 50 концертів. Усі 750 тис. квитків уже продано. Смерть співака обернеться організаторам цих концертів збитками у приблизно 400 млн. доларів.
Майкл Джозеф Джексон народився 29 серпня 1958 року в американській місцевості Гері (штат Індіана) сьомим із восьми дітей у родині. 1963 року у віці п’яти років став членом родинного вокального квінтету The Jackson 5, до складу якого також входило четверо його старших братів. Майкл виявився найталановитішим із п’ятірки. 1968 року The Jackson 5 підписали контракт із найважливішою для розвитку американської негритянської музики фірмою грамзапису «Тамла Мотаун» із Детройта. Це стало для десятирічного хлопчика початком однієї з найблискучіших в історії світового бізнесу кар’єри, а також початком великої особистої життєвої драми.
Лише 1993 року Майкл Джексон відверто, щиро та публічно описав історію свого дитинства, яке було позначено насиллям та примушуванням до каторжної праці. Він розповів усе це в телепрограмі Опри Уїнфрі, іншої великої особистості американської культури афро–американського походження, яка, втім, ніколи не соромилася свого чорного кольору шкіри, а, навпаки, зробила його своєю козирною картою.
1971 року, ще формально залишаючись членом The Jackson 5, Майкл видав свою першу сольну довгограючу платівку. І для шанувальників, і для музичних критиків було цілком зрозуміло, що він переріс братів талантом та вокальними здібностями, тому став задихатися у «братському квінтеті». Але повну артистичну самостійність він здобув лише 1979 року, після видання альбому Off the Wall. Успіх варто поділити між самим Джексоном та продюсером цього альбому — славетним негритянським джазовим музикантом, композитором та продюсером Квінсі Джонсом. Завдяки Джонсу пісні з альбому мали свіже, новаторське звучання. Без жодного перебільшення можна сказати, що цей альбом змінив стандарти тодішньої поп–музики. 21–річний музикант став світовою зіркою.
Королем поп–музики Джексон став після видання 1982 року альбому Thriller. Цей альбом, записаний у студії у Лос–Анджелесі за порівняно скромну суму — 750 тис. доларів, став найкраще проданою довгограючою платівкою всіх часів і народів. На цей час у світі продано понад 65 млн. примірників цього альбому. «Трилер» став знаковим явищем в історії популярної музики. Після смерті короля рок–н–ролу Елвіса Преслі наклади його окремих платівок подвоїлися і потроїлися, те саме слід очікувати з музичними записами Джексона. Можна не сумніватися, що платівка «Трилер» залишиться світовим рекордсменом ще не одне десятиліття.
Сенсаційний шлюб Майкла Джексона з донькою померлого короля рок–н–ролу Лізою Марією Преслі в Америці розцінили, як спробу співака приховати інтерес до маленьких хлопчиків. Шлюб тривав лише 16 місяців. Хоча Джексон дійсно любив дітей. Він пожертвував великі суми дітям розбомбленого сербами Сараєво, надавав допомогу біженцям із Косова. 1990 року організував у Мюнхені концерт «Джексон і друзі», доходи від якого пішли у фонд ЮНЕСКО, Червоному Хресту та Дитячому фонду Нельсона Мандели.
У другому шлюбі (1996—1999), з медсестрою–дерматологом Деборою Джин Роу, народилося двоє дітей: син Майкл Джозеф Джексон–молодший та донька Періс Майкл Кетрін Джексон. Після розлучення Дебора передала права на дітей батьку. Третя дитина Джексона, Принц Майкл Джексон ІІ, народився 2002 року від жінки, ім’я якої досі тримають у таємниці. Джексон пізніше визнав, що запліднення відбулося штучним способом, а ця жінка була лише сурогатною матір’ю, з якою його нічого не пов’язувало.
Майкла пережили його батько Джозеф, мати Кетрін та восьмеро братів і сестер, серед яких — відомі співачки Джанет Джексон та Ла Тоя Джексон.
У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>
Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».
Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не потребує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>
Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>
Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>
Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>
Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>
