Час «Любовного напою»

Прем’єра «Любовного напою» відбулася учора. Ще один показ — під закриття 141–го сезону — пройде у неділю, 28 червня. Любителі оперного співу відразу оцінили значення цієї прем’єри, побачивши її в афішах на червень. По–перше, це перша постановка популярної опери у столичному театрі. По–друге, над постановкою працював італійський режисер Італо Нунціата, який раніше ставив в оперному «Макбет», «Манон Леско», «Бал–Маскарад».

«Любовний напій» має досить цікаву історію, яку варто нагадати. Як би зараз сказали, світова прем’єра опери відбулася 1862–го року в Мілані. Це була сорокова робота Гаетано Доніцетті, який загалом написав близько 70 опер. Створив він її всього за два тижні, причому тенорова партія писалася для співака–заїки. За жанром це комедійна постановка, точніше — опера–буффа. Сюжет оповідає про любов бідного хлопця Неморіно до заможної й вередливої селянки Адіни, яка не може відповісти йому взаємністю, оскільки вірить, що кохання народжується з любовного зілля. У котрогось із заїжджих знахарів Неморіно дістає такий напій. Тим часом село облітає звістка: помер багатий дядько Неморіно, і хлопець є його єдиним спадкоємцем. Це відразу робить його привабливішим в очах місцевих дівчат, тоді як Неморіно гадає, що то діє сила любовного напою. Адіна також закохується у щасливчика. Незважаючи на комедійний жанр, постановка має драматичні моменти, наприклад, це знаменита арія Una furtiva lacrima («Потаємна сльоза»), або так званий романс Неморіно.

Режисер української постановки Італо Нунціата переніс дію опери з ХІХ у ХХ століття, точніше у 1920—30–ті роки. Як пояснив постановник, характери, присутні у творі, роблять його актуальним і сьогодні. На стилістику початку ХХ ст. мають вказувати костюми героїв: це жіночі сукні із заниженою талією та підтяжки й модні чорно–білі черевики у чоловічому вбранні. Але сценографія постановки більше формує образ пікніка у французькій провінції, ніж сцени із життя італійської глибинки. Панянки у пишних квітчастих сукнях і кокетливих капелюшках якось недоречно закликають: «Ходімо жати!» А декорації, що зображають гігантські плетені тини, виноградні лози і кошики з овочами, відсилають уяву до «Запорожця за Дунаєм». На жаль, до рівня класичних чи авангардних постановок, якими славляться «Метрополітен Опера», «Ла Скала» чи Англійська національна опера, сценографія «Любовного напою» не дотягує.

Але якщо зважати, що опера — це, у першу чергу, спів, то можна закрити очі й насолоджуватися голосами. Головні партії у «Любовному напої» виконують Ольга Фомічова, Лілія Гревцова (Адіна, сопрано) і Дмитро Попов, Микола Шуляк (Неморіно — тенори). Італо Нунціата, який працював у театрах Італії, Франції, Росії та США, захоплюється українськими голосами: «Це чудова природна якість голосу і відмінне володіння вокальною технікою», — поділився режисер напередодні прем’єри в інтерв’ю «Дзеркалу тижня».

Тож закриваючи очі на сценографію, виголошуємо наприкінці опери «Браво!» виконавцям і запрошуємо на «біс!» у неділю.