Трикімнатна квартира Михайла Мандзюка — царство фарфору. Куди не глянь — мало не від підлоги до стелі — тарелі, сервізи, стелажі й шафи з тисячею керамічних фігурок різних часів і народів. Власник унікальної, однієї з найбільших в Україні приватних колекцій фарфорових статуеток мешкає з дружиною Ганною Дмитрівною, вчителькою біології, в селищному «хмарочосі» — чотириповерховому будинку.
В Отинію я приїхав дещо раніше обумовленого з паном Михайлом часу зустрічі і застав господарів, які ще не встигли відійти від трудової вахти, — спозаранку сапали городину на грядці, розташованій у приватному секторі селища. До чого я це веду? Зараз дізнаєтеся. Згодом, коли ми вже встигли оглянути колекцію фарфорових виробів та роботи майстра, поговорити про життя–буття, Михайло Михайлович зізнався: «У дитинстві мав велику прикрість — шестирічним хлопчаком від вибуху бойового снаряду втратив ліву руку». Автор цих рядків не йняв віри: а як же вранішнє сапання і власноруч виготовлені умільцем сотні мистецьки вартісних тарелей? Зрештою, помічаю напівпорожній рукав сорочки. Заздалегідь я цього не знав, як, власне, не знають цього й чимало інших громадян, котрим пощастило бачити його роботи на виставках або на ярмарках.