Знову серед еліти

Україна чи Голландія? Саме очний поєдинок національних збірних цих країн у Запорізькому палаці спорту «Юність» повинен був визначити власника другої путівки у відбірковій групі 7 на фінал гандбольного Євро. Ніхто з фахівців, попри солідніший досвід наших «ручників» на євроарені, перед позавчорашнім матчем не відважувався віддавати перевагу українцям. Причин було дві: виїзна поразка наших у Голландії з різницею у п’ять м’ячів і довжелезна лава травмованих, серед яких і два основні воротарі. Чи не тому на тренуванні українців, за добу до матчу, журналістам не вдалося «розкрутити» головного тренера Леоніда Захарова навіть на якийсь обережний прогноз. «Для нас головне — підготувати омолоджену команду до Олімпіади», — оце й уся інформація від наставника збірної.

Ігри ветеранів

Схоже, пан Захаров у «Юності» забув про віддалені перспективи, позаяк зробив ставку на ветеранів: левова частина голів за Онуфрієнком, Лочманом, Натом і Петренком, яким уже за 30. Особливо тут потрібно відзначити Віталія Ната: наш шостий номер видавав такі паси партнерам, що неможливо було не закмдати у ворота гостей. А в дебюті, коли наші двічі схибили при пробиванні семиметрових, саме Віталій успішно перебрав функцію пенальтиста на себе.

Розігрався й інший ветеран — В’ячеслав Лочман, відтак упевненіше стала почувати себе й уся команда. Після невдалої гри на старті впіймав кураж Сергій Онуфрієнко. На перерву суперники пішли з комфортною для господарів різницею у сім м’ячів.

На початку другого тайму близько двох тисяч уболівальників на трибунах «Юності» дещо притихли. Грецький суддя один за одним вилучив із майданчика Ар­тема Вишневського та Лочмана. Славко «відзначився» удруге, дочасно, на якусь мить, вибігши на майданчик зі штрафної лави. Рефері цього разу обмежився ще двохвилинним вилученням, хоча міг і до кінця поєдинку залишити команду без одного з лідерів (потім на прес–конференції про це скаже делегат ЄГФ).

Назагал, другий тайм гості зіграли на рівних (9:9) — наш захист дещо втомився, а в атаці українці не форсували подій, утримуючи комфортну різницю в рахунку. І хтозна–яким був би підсумковий результат, якби не блискуча гра Геннадія Комка (наш кіпер раз по раз рятував команду), а також, до певної міри, везіння. Після кидків гостей гандбольна куля разів п’ятнадцять влучала в нашу поперечину чи штангу. Зрештою, і «синьо–жовті» досить часто «трусили» рамку воріт гостей. Фінішний натиск голландців дозволив лише трішки скоротити відставання, але не підсолодив поразку.

Знову фіналісти

За майже дев’ять місяців, що минули після програшу в Роттердамі, наша дружина таки «народила» реваншну перемогу з бажаним рахунком, а одночасно — досягла головного завдання на сезон. Схоже, що чим сильніший суперник — тим краще грають українці (іспанців, скажімо, вони обіграли з більшою різницею м’ячів, аніж литовців). Нагадаємо, що востаннє наші чоловіки змагалися у фіналі чемпіонату Європи у 2006 році.

На післяматчевій прес–конференції головний наставник команди гостей Харрі Веєрман визнав перемогу українців заслуженою, позаяк ті були сильнішими на всіх позиціях. А Леонід Захаров не приховував свого задоволення: «Нас просто дістала преса тим голландським гандикапом у п’ять м’ячів! І я задоволений, що ми таки їдемо до Австрії на фінал. Певен, що після чемпіонату Європи наша команда гратиме ще краще».

Свій останній, уже формальний, поєдинок у групі українці проведуть завтра — на виїзді проти литовців.

ТАБЛО

Відбірковий турнір до чемпіонату Європи–2010. Група 7

Україна — Нідерланди — 25:18 (Онуфрієнко — 9 м’ячів; Лочман — 5; Нат, Ганчев — 4; Петренко, — 2; Вишневський — 1), Іспанія — Литва — 31:21.

Турнірне становище після семи турів: Іспанія — 12, Україна — 10, Голландія — 8, Литва — 6, Кіпр — 0 (8 матчів).