Комуніст — звучить незаконно

Місяць тому «Україна молода» опублікувала статтю громадського діяча Артура Єременка «Комуністи — поза законом. Докази — є» (№88 від 20.05.2009 р.), в якій йшлося про тривалий розгляд позову 18 громадських організацій (Всеукраїнське товариство політв’язнів і репресованих, Спілка офіцерів України, Всеукраїнське об’єднання ветеранів, товариство «Меморіал» та ін.) до Міністерства юстиції, яке мало б скасувати реєстрацію КПУ. Активісти позиваються із Мін’юстом уже рік, а тим часом їхнього полку прибуло: нещодавно народний депутат, член Парламентської Ради Європи Григорій Омельченко направив депутатське звернення на ім’я Президента Ющенка, Прем’єр–міністра Тимошенко, Генпрокурора Медведька та міністра юстиції Оніщука, в якому просить вище керівництво держави доручити відповідним інституціям попередити КПУ про порушення та зобов’язати «червоних» усунути порушення Конституції та законодавства, а у разі ігнорування — заборонити діяльність Компартії взагалі.

Бенкет під час кризи

Пан Єременко, який є одним з активних позивачів, пояснює позицію громадських організацій тим, що реєстрацію Компартії (5 жовтня 1993 року) Мін’юст провів без обов’язкової попередньої експертної оцінки на відповідність статуту і програми КПУ Конституції України. Внаслідок цього КПУ, яка сповідує марксистсько–ленінську політичну ідеологію і проголошує себе спадкоємницею й правонаступницею Компартії України часів КПРС, порушує шість обмежень статті 5–ї Закону України «Про політичні партії в Україні» і дев’ять (1, 3, 11, 13, 20, 35, 37, 41, 65) статей Конституції України. Та, незважаючи на цей парадокс, антиконституційну КПУ ніхто так і не заборонив, а її представники спокійнісінько засідають у вищому законодавчому органі України — Верховній Раді.

Крім того, вже за тиждень — 26 червня, комуністи збираються помпезно святкувати 90–ту річницю українського Комсомолу. За бюджетні кошти і не де–небудь, а у київському Палаці мистецтв «Україна». Таке рішення «червоні» протягнули через ВР завдяки гарній номенклатурній пам’яті колишніх комсомольців–добровольців із числа депутатів інших парламентських фракцій, що хоча й мають нині значки з іншим прапором, але лик Леніна, вочевидь, нагадує їм про буремну молодість. 251 голос «за», і байдуже, що в країні криза, не варто слухати обурених патріотів та державників, «дайош» бенкет за рахунок платників податків, широке висвітлення в державних і комунальних ЗМІ і крапка! Мовляв, що як не комсомол, точніше, його помпезне святкування, може посилити увагу до проблем молоді, її виховання, підвищення активності молодих людей у вирішенні завдань, що стоять перед Україною… на 18–му році її незалежності.

Як «червоний» ігнорує, суд нехай його скасує

Депутат Григорій Омельченко, як прихильник нелогічного та нелегітимного існування КПУ в сучасній Україні, почасти повторює аргументи громадських організацій, що нині позиваються до Мін’юсту. Депутати також дійшов висновку, що програма Компартії України та її Статут не відповідають вимогам Конституції. Мало цього, на його переконання, КПУ є партією, що пропагує насильство, посягає на права і свободи громадян України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, підрив безпеки держави тощо. Тут тобі і вчення Маркса—Енгельса із класовою боротьбою, і те, що «КПУ бере свій початок від партії більшовиків» з її найкращими надбаннями у царині революційної практики тощо. Тому пан Омельченко вважає рішення Мін’юсту від 5 жовтня 1993 року щодо реєстрації КПУ таким, що засвідчує «або недостатній політологічний рівень фахівців відомства, або цілеспрямоване ігнорування вимог закону».

«Комуністичні партії існують у багатьох країнах західної демократії, але вони пропагують свої цілі мирним, парламентським шляхом і не пропагують «революційний марксизм–ленінізм» з його установками на ліквідацію приватної власності, на розпалювання класового насильства чи терору у формі диктатури пролетаріату з метою фізичного знищення приватних власників», — зазначає Омельченко.

Депутат наводить приклад: восени 2006 року в посткомуністичній Чехії МВС заборонило діяльність Комуністичного союзу молоді через те, що програма КСМ містила положення про ліквідацію приватної власності. Як тут не згадати українські уроки з минувшини: воєнний комунізм, репресії та Голодомор 1932—1933 років, який шість років тому та ж Верховна Рада своєю постановою про вшанування пам’яті жертв визнала геноцидом українського народу.

Депутат Омельченко також нагадує, що згідно зі ст. 5 Закону «Про політичні партії в Україні» утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їхні програмні цілі або дії спрямовані на: зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, незаконне захоплення державної влади, пропаганду насильства, посягання на права і свободи людини.

Саме тому у зверненні до керівників держави, копія якого є у розпорядженні «УМ», Григорій Омельченко просить дати доручення міністру юстиції «невідкладно зробити правовий аналіз викладених ним фактів і винести попередження, яким зобов’язати керівництво КПУ невідкладно усунути допущені порушення Конституції та законодавства України». Якщо ж комуністи на чолі з Петром Симоненком ігноруватимуть це попередження і не виправлять власних помилок у програмі та cтатуті КПУ, депутат Омельченко просить Президента Ющенка «зобов’язати міністра юстиції звернутися до Верховного Суду України з позовом про заборону діяльності Компартії України».