Учіться, дітки — будете як Пшеничка!

19.03.2004

      Сьогодні Чернівці можуть із гордістю заявити, що мають свого Ейнштейна. Їхнього викладача першого Чернівецького ліцею Пауля Пшеничку визнали провідні науковці світу. Вони ж підкріпили своє визнання українського педагога премією за видатні досягнення у викладанні — Intel Excellence in Teaching Award. Останню зазвичай присуджують лише після прискіпливого Всесвітнього огляду науково-технічної творчості школярів, повідомляє УНІАН. Втім популярність Пауля Пшеничку зненацька не застала. Співробітники ліцею, де працює найкращий український вчитель-фізик, розповідають, мовляв, визнання їхній колега у світових наукових колах отримав давно. Спочатку завдяки своїм досягненням, а згодом ім'я й бренд кращого вчителя підтвердили і його учні. «Зараз один його випускник працює в найбільшій комп'ютерній корпорації «Майкрософт», що в США, а другий — викладає фізику в Гарварді», — розповів «УМ» колега лауреата, заступник директора ліцею Петро Старовойт. За його словами, особливих прийомів чи методик навчань Пауль не має. А секрет його успіху — толерантне ставлення до всіх учнів і досконале знання власної справи.

      Водночас ця перемога на рахунку чернівецького вчителя не перша: до цього Пауль Пшеничка вже двічі отримував гранти від фонду Джорджа Сороса. Не залишили без уваги чернівецького вченого й українські освітяни — вони присудили Паулеві звання заслуженого вчителя України. Втім у ліцеї, де працює переможець, кажуть, що за кордоном українського педагога-фізика знають і цінують давно. «Його постійно запрошують на найважливіші в науковому світі події. І він їздить у Польщу, Росію, Словаччину, Німеччину, Австрію», — кажуть у ліцеї.  Проте навіть у променях слави не забуває Пауль Пшеничка про своїх учнів. Їх він бере із собою повсюди, куди б не їхав.

      До речі, із самим лауреатом «УМ» поговорити не вдалося лише тому, що останній майнув із ліцеїстами на «Міжнародний конкурс молодих учених», що проходитиме у Голландії. «Не знаю, звідки тільки у нього береться наснага і сили робити так багато, як робить він. Пшеничка написав підручники з фізики для сьомих і восьмих класів, постійно возить учнів на Сахаровські слухання до Петербурга, здійснює якісь розробки», — дивується Петро Старовойт. І обіцяє підтримувати колегу, як і раніше, прикривати «вікна», якщо знадобиться, аби тільки дітям допоміг вийти в люди.

      Поки що ж комісія Intel обіцяє проспонсорувати лауреатові поїздку на Всесвітній огляд науково-технічної творчості школярів Intel ISEF-2004, який відбудеться цієї весни у Портленді (штат Орегон, США). Крім того, Пауль Пшеничка отримає від американців і грошову премію у розмірі три з половиною тисячі доларів та можливість подати заявку на фінансування власного проекту вартістю близько десяти тисяч доларів.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>