«Водяна епопея» у Львові завершилась?

19.03.2004

      «Водяна епопея», яка протягом кількох тижнів не сходила з перших шпальт львівських газет, схоже, добігла до свого завершення, причому на користь львів'ян. Учора відбулась сесія Львівської міської ради, де першим питанням порядку денного було питання про скасування запроваджених Львівським міськвиконкомом з 1 березня нових тарифів на водопостачання. Протягом кількох годин розгляду питання ситуація була гарячою не лише в сесійній залі, а й на вулиці, перед будинком Ратуші — Об'єднання профспілок Львівщини привело близько 3 тисяч львів'ян, які вимагали скасувати підвищення тарифів. І їхні вимоги таки були почуті — 63 депутати проголосували за відміну нових тарифів.

      На запровадженні підвищених тарифів цього разу наполягали лише міський голова Любомир Буняк та один-два депутати. Їхні аргументи зводились до того, що вже у квітні є можливість суттєво покращити водопостачання кількох районів Львова, а нові тарифи дозволять покращити фінансовий стан водоканалу. Натомість більшість депутатів заявляли про неефективність системи господарювання на підприємстві, де протягом двох років майже на 10 млн. зросли борги перед бюджетом. Любомиру Буняку згадали і його численні обіцянки, зокрема налагодити протягом двох років цілодобове водопостачання Львова, якi так і залишились невиконаними. Львівські профспілки поставили свій ультиматум — якщо нові тарифи на воду не будуть відмінені, то вони готові ініціювати референдум за недовіру Любомиру Буняку.

      Конфлікт навколо тарифів на водопостачання став найсерйознішим за весь час перебування Любомира Буняка на посаді мера. При тому, що конфлікти навколо його особи виникали перманентно — не встиг завершитися один, як починався новий. Першим серйозним випробуванням для нього стала скнилівська трагедія, коли внаслідок падіння літака у Львові загинуло 77 людей. А згодом були конфлікти iз закриттям одного з найпопулярніших у Львові Галицького ринку, конфлікт із профспілкою таксистів, із незалежними профспілками освітян, конфлікт із більшістю львівських газет... цей перелік можна продовжувати. Любомиру Буняку з горем навпiл вдавалося виходити з цих конфліктів. 18 березня він таки програв у протистоянні з міською радою, та, щонайголовніше, львів'янами.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>