В одній із приватних осель у селі Лютіж Вишгородського району працівники міліції днями затримали групу нелегальних мігрантів. Як повідомила «УМ» співробітник прес–служби обласної міліції Київщини Юлія Сінчак, 14 вихідців з Афганістану (дев’ять чоловіків, три жінки і двоє дітей до двох років) мешкали кілька днів у приміщенні, переробленому під житлове, очікуючи, що їх переправлять до Німеччини. Хоча, зі слів самих нелегалів, вони ладні залишитися в будь–якій країні, де їх змогли б прийняти. Правоохоронці додають, що якщо раніше Україна виконувала лише функцію транзиту нелегальних мігрантів у Європу, то тепер з’явилася нова проблема — вони не проти залишитися жити і в нашій державі.

Схоже, пошук винних у трагедії, яка сталася 13 жовтня 2007 року, коли внаслідок вибуху газу (принаймні ця версія вважається найвірогіднішою, бо про справжню причину офіційно не повідомлено дотепер. — Авт.) у житловому будинку № 127 по вулиці Мандриківській у Дніпропетровську загинули 23 людини, ще триватиме довго. Як відомо, до відповідальності за статтею 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість) було притягнуто генерального директора ВАТ «Дніпрогаз» Ігоря Іванкова, його першого заступника Максима Сорокіна та головного інженера Сергія Бачуріна.

Кабінет Міністрів своїми рішеннями з порушенням вимог чинного законодавства виділив із резервного фонду Держбюджету 1 мільярд 662 мільйони гривень, повідомляє прес–служба Рахункової палати. Річ у тім, що днями колегія Рахункової палати на чолі з Валентином Симоненком розглянула результати аудиту ефективності використання коштів резервного фонду держбюджету в минулому році. Що й казати, аудит засвідчив тенденцію до погіршення стану управління цими коштами та відсутність внутрішнього контролю головних розпорядників бюджетних коштів за станом їхнього використання. Тобто уряд не дотримувався вимог законодавства при формуванні та розподілі «резервних» грошей.

Одразу 15 старовинних монет і німецьку карту часів Другої світової війни виявили співробітники Управління СБУ в Полтавській області у поштовому відправленні за кордон, зробленому одним із полтавчан. Мистецтвознавча експертиза підтвердила: згадані монети мають неабияку культурну цінність, а карта — ще й історичну. За таких умов будь–яке переміщення таких раритетів «за бугор» суворо регламентується державою, а уникнення належного митного контролю вважають контрабандою. Чи знав про це власник того добра і чи свідомо порушував закон? У цьому практично немає сумнівів. Адже йдеться про типового представника так званої «чорної» археології.