«Висотники» проти cелян

На сленгу земельної мафії «багатоповерхівка» — це ділянка, яку продали одночасно кільком покупцям. Подібних випадків, тільки зареєстрованих і запротокольованих, на Київщині — десятки. Але це тільки видима частина айсберга. Втім особливість вітчизняного «чорного» земельного ринку в тому, що кожен «багатоповерховий» купує ділянку впівціни і чудово знає: його придбання незаконне. Землю скуповували сотнями гектарів, тож у цій грі з законом задіяні десятки мільйонів доларів. Це значить тільки одне — зупинити розкрадання дуже важко, адже тіньові гроші — це найкращий захисник інтересів.

«Україна молода» свого часу надрукувала цикл матеріалів про діяльність земельних ділків на території Київської області. Нам приємно усвідомлювати, що велика кількість гучних справ завершилася справедливо: відкрито 12 кримінальних справ, арештовано 20 чоловік. Частина з них — герої наших матеріалів. Так, у Броварах арештовано працівників, за сприяння яких у людей вкрали землю — селяни навіть не знали, що перестали бути власниками! За них підробили підпи­си, акти, потім ці акти продали — тричі (!). Сума колива­лася від тисячі до трь­ох тисяч доларів за сотку: всього «пішло в розхід» понад сотня гектарів, а від однієї цієї оборудки постраждало 800 селян.

Позавчора колегія Держкомзему постановила звільнити із займаної посади керівника Головного управління у Київській області Андрія Іванюка — за численні порушення у роботі. На думку присутніх, у безмірі, який творився на пристоличних землях, — саме його вина. «Невдовзі пан Іванюк піде свідком або співучасником цих кримінальних справ», — пообіцяв народний депутат Володимир Сівкович.

Утім постать звільненого керівника — далеко не найбільше, що заважає навести лад у земельній сфері. Земельний дерибан щоразу сильніше перетікає з правової площини у чистий кримінал: у Лівадії, аби заволодіти паями, живцем закопали в землю цілу сім’ю. Зареєстровано випадки замовних убивств за продану «неякісну» (тобто «багатоповерхову») землю. За словами голови Держкомзему Олега Кулініча, подекуди ситуація взагалі виглядає абсурдною. Скажімо, деякі територіальні структури Держкомзему (наголошуємо — державної структури!) свого часу зареєструвалися... як окремі управління. І діють, керуючись власними законами, печатками, бланками на земельні ділянки — видають так звані державні акти на землю. По другому, третьому, четвертому колу.

За останніми стати­стичними даними, Київ­ська область за кількістю самозахоплень землі обігнала навіть традиційно проблемний Крим. Надалі, якщо не покласти цьому край, ситуація може тільки загострюватися. На колегії оприлюднили цифру: у структурі Держкомзему зникло 20 тисяч бланків держактів! Купити такий можна на «чорному» ринку: від однієї до п’яти тисяч доларів.

При цьому правоохоронні органи чомусь ніяк не помічають такі факти — навіть викладені у вигляді депутатського запиту. А бездіяльність чиновників іноді є гіршою за зловживання. Як інакше можна оцінити такий дивний факт: упродовж останніх чотирьох років на Київщині взагалі не проводили переоцінку землі. Надто поблизу столиці, де ділянки особливо дорогі — у Броварах, Борисполі. «В Обухові вона взагалі коштує копійки, близько семи гривень за сотку», — зауважує пан Сівкович. Незважаючи на те, що є закон, постанови Кабінету Міністрів, що зобов’язують провести таку переоцінку, державні службовці не виконали свій обов’язок. Як наслідок, за підрахунками правоохоронців, тільки в Обухівському районі держава втратила сім мільйонів гривень.

«Правоохоронці починають діяти або імітувати діяльність тільки тоді, коли отримають доручення від Президента, — каже Григорій Омельченко. — Я не можу зрозуміти прокурора: депутатський запит лежить у нього на столі півроку, рік — і жодної реакції. Тільки як гримнуть згори, тоді працюють».

ПІД КИЛИМОМ

Колишні проти нинішніх

Заглиблення у кримінальні схеми на колегії Держкомзему призвело до курйозної словесної перепалки між колишніми та нинішніми працівниками спецслужби. «Перед тим як звертатися із запитами, треба з’ясувати, хто кого «кришує», — кинув погляд депутат Сівкович (колишній офіцер КДБ) у бік свого колеги Григорія Омельченка (також виходець із цієї структури), який перед тим розповідав про власні титанічні зусилля у боротьбі проти «земельної мафії». — В СБУ йти не треба! Іванюка «кришує» Грицак».

— Якщо у вас є конкретні дані про таке «кришування», то назвіть їх, а як нема, то не треба казати, — честь мундира вирішив урятувати нинішній співробітник управління з вулиці Володимирської.

— Та що там казати! — на допомогу Сівковичу прийшла депутат Бориспільської райради Наталія Климець. — Коли ми протестували проти зловживань у районі — гучних, до речі, ваша структура порушила проти мене кримінальну справу — «за підрив авторитету районної влади».

— Ось–ось, — зрадів Сівкович. — Самі би вони до цього не додумалися. Хтось попросив. І я навіть знаю хто — Віктор Балога!

— На правах старшого у званні вимагаю припинити вибрики! Ви ж знаєте, я — генерал–лейтенант, — звернувся Григорій Омельченко до принишклого залу.