Під «лежачий» велосипед дорога тече

Коли 24–річний Олексій Ганшин подорожує Черкащиною на «лежачому» велосипеді, який він зробив сам, то люди здивовано озираються йому вслід. Мало хто бачив такий засіб пересування. Особлива реакція і в автомобілістів: вони гучно сигналять. Сам же конструктор зазначає, що захоплення майструванням двоколісного транспорту для нього — гарний настрій, здоровий спосіб життя і можливість розмірено споглядати довкілля.

Через Холодний Яр — із вітерцем

Уже три роки Олексій Ганшин мешкає в холодноярському хуторі Буда, де росте тисячолітній дуб Максима Залізняка. До цього він жив у Донецьку, а тоді приїхав у гості до батька і — залишився на хуторі.

«Мені подобається, що живеш далеко від людей. Та й повітря в Холодному Яру ні з чим не порівняти. Коли в Черкаси приїжджаю, відразу ловлю себе на думці, як важко дихати. На хуторі від людини все залежить. Вся відповідальність на тобі. Нарубав дров, то матимеш тепло, посадив город — буде що їсти», — розповідає Олексій.

Свій оригінальний велотранспорт Ганшин майструє в домашній майстерні. Його дружина Карина поділяє захоплення чоловіка і разом із ним випробовує нову техніку на сільських шляхах.

«Мені з дружиною пощастило. Завдяки її вмінню багато чого вдалося змайструвати», — зізнається Олексій.

Ідея сісти на велосипед прийшла до Ганшина тут, у Холодному Яру. У цих місцях Чигиринського району просто райська природа, тож, за словами Олексія, сам Бог велів їздити повільно, дихати на повні груди чистим повітрям і неквапливо милуватися довкіллям.

Так він надумав зробити веломобіль. Перший «лежачий» велосипед змайстрував із підручних матеріалів. Спочатку така «машина» була тримісною, а пізніше Олексій зробив двомісний веломобіль, щоб їздити ним разом із Кариною. Загалом молодий винахідник створив дев’ять веломобілів. Кожному дав ім’я — «Мастодонт», «Лігерад», «Самокат», «Вантажний велосипед», народний автомобіль — «Велодрімер». Останній розбирається, і його можна перевозити в авто чи поїзді. Цей велосипед Олексій називає особливо вдалим, оскільки тут оптимізовано раму, амортизовано колеса, вентильовано сидіння. Зовсім недавно він зробив ще одномісний «лежачий» веломобіль із багажником. І приїхав на ньому зі свого хутора до Черкас. Випробувальну поїздку двоколісний транспорт пройшов на «відмінно»: до обласного центру самодіяльний конструктор добрався за 2,5 години без жодних проблем.

«Напівлежача посадка в моїй конструкції веломобіля менше втомлює. Тут працюють тільки ноги, а руки тримаєш на рулі без напруги. Рухаюсь зі швидкістю 20 кілометрів за годину, дорога під колеса «тече», свіжий вітер в обличчя, а природа навколо зачаровує», — каже Олексій Ганшин.

Велосипед ми недооцінюємо

Спочатку свої моделі Олек­сій проектує на комп’ютері. Довго мізкує над новими задумками. Нерідко прокручує в голові нові ідеї на сон грядущий. А вранці прокидається з готовим рішенням.

«Не завжди виходить дотримуватися креслень. Бо під час роботи знаходжу нові рішення, змінюю дрібниці в новій конструкції», — каже самодіяльний конструктор. Нині він працює над конструкцією обтічного «лежачого» веломобіля «Великий змій». На ньому планує здійснити презентаційний заїзд на велогонці в Черкасах. Хоче довести, що «лежачі» веломобілі — річ потрібна. Для цього створив в інтернеті свій сайт, де популяризує веломобілі та спілкується з такими ж ентузіастами — «кулібіними». А ще мріє вести гурток веломобілістів у школі сусідніх сіл Мельники й Медведівка та організувати центр альтернативної велотехніки, який би мав випробувальний майданчик.

«Аби була пропозиція від велопідприємства чи фірми, то я із задоволенням розробляв би для них нові моделі. Можна створювати велотехніку для далеких подорожей, для велогонок, для інвалідів. Самотужки це зробити важко. Дорого коштує матеріал», — говорить Олексій. За його словами, у Європі вже давно збагнули, що велосипед — це здоров’я. А в Україні цей вид транспорту недооцінюють.

Сам Олексій з 2008 року практикує прокат веломобіля. Всього за кілька гривень пропонує туристам два прогулянкові маршрути мальовничим Холодним Яром, зокрема до відомого Мотронинського монастиря. Як показала практика, на цьому не заробляє. Але такий прокат допомагає популяризувати веломобілі, а заодно й історичний центр Черкаського краю — Холодний Яр.