Навар із бареля

Зростання вартості пального, яке розпочалося у двадцятих числах травня, поки що відчули тільки автомобілісти. Але невдовзі воно торкнеться й «безколісних» громадян: після подорожчання бензину (якщо процес продовжуватиметься) автоматично піднімаються ціни на товари повсякденного попиту. Трейдери пояснюють швидку заміну цінників на АЗС подорожчанням нафтопродуктів на світовому ринку, наголошуючи, що Україна велику кількість бензину купує за кордоном. Експерти справедливо запитують: чому оптовики, оперативно піднімаючи ціни після подорожчання нафти за кордоном, так само швидко не опускають їх, коли у світі «чорне золото» дешевшає — натомість обгрунтовуючи інертність ринку великою кількістю причин. Уряд, обравши для себе дуже актуальну перед виборами роль захисника скривджених, бачить лише одну причину подорожчання — монопольну змову.

Утім, за експертними оцінками, найпопулярніший А–95 може вже найближчим часом зрости до 6.40. Зупинити його переможну ходу може лише обвальний спад ділової активності.

Коли бізнесмен стає спекулянтом?

Із початку тижня на гуртових реалізаторів нафтопродуктів «пустили» Антимонопольний комітет. АМКУ, за його словами, почав активно вивчати діяльність таких грандів, як «Лукойл», «ТНК БР», «Укрнафта» тощо. Експерти стверджують: великі штрафні санкції цілком імовірні. Переважно з політичних міркувань: вибори не за горами, а електорат із числа автовласників дуже любить, коли в його інтересах сильна рука «закручує гайки». Інше пояснення радикальних дій з боку держави — намагання Юлії Тимошенко «нахилити» нафтотрейдерів до підписання нового меморандуму. Наразі ж власники заправних мереж до діалогу з нинішнім Прем’єром не готові. Оскільки вважають, що, знизивши вартість пального на гривню, вони свої зобов’язання виконали на всі сто відсотків (аналітики стверджують, що це було об’єктивне падіння цін), а керівник уряду порушив головну обіцянку минулого меморандуму — не втримав долар на позначі 6 гривень. Тоді трейдери вели мову про багатомільйонні збитки внаслідок цієї цінової вилки. Нині ж, можливо, Юлія Володимирівна компенсує втрачені мільйони, ... скасувавши (не) заслужені штрафи.

У поясненнях учасників ринку логіка є. В Україні бензин подорожчав на 8 відсотків, тоді як у Європі — на цілих 40%. Але найголовніше, що вперше за довгий час, хоч і незначно, але подешевшало дизельне пальне. «Український бензин залишається найдешевшим серед сусідніх країн, окрім Росії, — стверджує директор «Консалтингової групи А–95» Сергій Куюн. — Скажімо, в Білорусі, яка залишається експортноорієнтованою країною,95–й бензин, не євростандарт у перерахунку на гривні коштує 6,90». За його словами, час цінового стрибка цілком відповідає ринковим законам: у Європі ціни поповзли догори із середини квітня, а в Україні — лише через місяць.

Утім експерт НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев вважає, що календарний місяць — надто малий строк, аби дорогі нафтопродукти встигли доїхати із Заходу на вітчизняні автозаправки. Тож виходить, що компанії і справді підняли ціни «на виріст». Проти трейдерів працює і валютний фактор. Адже на бензозаправках піднімали ціни саме тоді, коли долар дешевшав. Аналітик допускає: спекуляція й справді може мати місце — і вважає, що трейдери намагаються таким чином «підігріти» ринок. А це вже і справді поле діяльності професійних борців з монопольними змовами.

Не підігрієш — влітку замерзнеш

Власникам мереж нині і справді доводиться шукати нетрадиційних методів, аби пережити кризу: через спад виробництва та падіння доходів громадян споживання бензину в Україні скоротилося у рази. А це змушує діяти за принципом «Або пан, або пропав!». «Обсяг реалізації на АЗС подекуди просто катастрофічний. З регіонів нам повідомляють: «Приїхав водій, заправився на 10 гривень, і все!» — каже заступник голови секретаріату експертно–аналітичної групи з питань функціонування ринку нафти та нафтопродуктів Володимир Ємелін. — Між тим беззбитковий рівень роботи середньої АЗС — п’ять тисяч літрів щодоби. А нині більшість продає тисячу і навіть менше».

Проте нині з’являється чудовий ринковий запобіжник безконтрольному зростанню цін — зростання конкуренції. Як це не дивно, але, незважаючи на кризу, зарубіжні інвестиції в об’єкти паливної інфраструктури практично не зупинилися: Захід вірить, що ці кошти після закінчення економічного спаду принесуть хороший заробіток. То ж тримати високі ціни на пальне вольовими зусиллями стає все важче. За експертними оцінками «Консалтингової групи А–95», нині третина вітчизняного ринку наф­топродуктів залишається за групою «Приват». Півтора десятка великих гравців займає ще близько третини. Решта — за «дрібнотою».

Якою буде ціна на бензин у най­ближчі місяці, головним чином вирішується саме сьогодні, коли ви читаєте цей номер «УМ» — на спільній нараді країн–членів ОПЕК у Відні. Нагадаємо, що ці держави добувають половину всієї нафти у світі. Але більшість експертів сходиться у прогнозах, що лідери цих країн вирішать не скорочувати добування «чорного золота». Якщо це й справді буде так, тоді вартість бареля на світовому ринку дещо знизиться. Так триватиме до серпня, коли можливим буде невелике зростання. На українських заправках у такому випадку має припинитися коливання цін, експерти «А–95» прогнозують максимальну ціну 6,40—6,42. Якщо, звичайно, уряд не вживатиме радикальних заходів.

Де бензин найдешевший?

Найпопулярніший у водіїв А–95 б’є цінові рекорди в Автономній Республіці Крим. Тут він (станом на 26 травня) коштує аж 6,34. У Києві та Донецьку — 6,18. В Одесі — 6,06. Найнижча вартість 95–го зафіксована на Дніпропетровщині — 5,74. За нею йдуть Сумщина (5,75), Чернігівщина (5,78), Харківщина (5,80), Полтавщина (5,82) та Запоріжжя (5,87).

Дизельне пальне в регіонах та столиці коштує приблизно однаково: від 5,21 до 5,26. Виняток — Крим (5,57). Аналітики відзначають велику розбіжність у цінах — до 60 копійок за літр. Тому, обираючи заправку, варто бути пильним — не переплачувати, але й не спокушатися на пропозиції, які на гривню відрізняються від середніх у регіоні. Така дешевизна виглядає підозріло.

Український — далеко не найгірший!

За даними міжнародних експертних організацій, якість вітчизняного бензину А–95 займає 47–ме місце у світі. Це вважається непоганим результатом. Особливо враховуючи, що нещодавно ми мали 60–те місце. А, скажімо, російський варіант цього пального перебуває на 54–му місці.

Ідеї, як завжди, гучні

Під час візиту до Лівії українська Прем’єрка оприлюднила ряд ідей, які мають змінити ситуацію на нафтовому ринку. Фахівці вважають їх не новими і оцінюють доволі скептично. Пропозиція перша — разом із лівійцями збудувати новий суперсучасний нафтопереробний завод в Одеській області потужністю переробки 10 мільйонів тонн нафти щороку. «Будівництво такого заводу за найсприятливіших обставин триває сім–вісім років, — коментує Володимир Ємелін. — Так далеко в нашій країні не загадує ніхто. Окрім того, в Україні вже працює сім заводів, які завантажені на четверть. Працювати в таких умовах відважиться не кожен інвестор». Цю точку зору поділяє й експерт енергетичних програм Центру ім. Разумкова Володимир Омельченко. «Розумнішою була би схема модернізації наших заводів, — заявив він. — Ми ж знаємо, що нині ніхто у світі в нафтопереробку не інвестує». До того ж потреби України у нафтопродуктах — 12 мільйонів тонн щороку. Для порівняння: в радянські часи наші заводи виготовляли 60 мільйонів тонн.

Критично оцінюють експерти ідеї Прем’єра запросити лівійців для відкриття мережі своїх АЗС. «Чому держава має втручатися у цей процес, — запитує Володимир Ємелін. — Ми ж маємо цивілізовані приклади, коли зарубіжний бізнес купує мережу діючих заправок і розвиває її. До чого тут уряд? Він що, має землю?».