Запливи для зростання: на зимовому ЧС українські плавці оновили національні рекорди, але залишилися без нагород
На Олімпіаді в Парижі вітчизняні плавці виступили зовсім не так, як очікували від них їхні наставники та вболівальники. >>
Баркалов порадів би
27.05.2009
Пробити захист другої збірної України молдаванам удавалося не часто. (Тетяни ШЕВЧЕНКО.)
П’ять років знадобилося нашій національній команді, аби нарешті вперше тріумфувати на міжнародних змаганнях пам’яті Олексія Баркалова. Дворазовий олімпійський чемпіон у складі збірної СРСР помер у 2004–му, але ще за життя він потрапив до Книги рекордів Гіннеса, зігравши за союзну команду 412 матчів — абсолютний світовий рекорд. Уже за рік після смерті Баркалова відбулося перше змагання, присвячене його пам’яті. Відтоді кубок традиційно розігрують наприкінці травня у київському Палаці водного спорту.
За порожніх трибун
Прикро, але турнір пройшов практично за відсутності глядачів на арені в Дарницькому районі столиці. Хоча цей басейн важко назвати гордістю міста, адже він давно потребує ремонту та вдосконалення, як і чимало таких споруд в інших містах країни. Тому та сотня–дві глядачів на трибунах цілком відображає сучасну ситуацію у вітчизняному водному поло. Повболівати ж прийшли переважно знайомі ватерполістів або молоді спортсмени, які тренуються в Палаці.
Цьогорічні змагання занесли до офіційного міжнародного календаря, тож відбулися вони під егідою Європейської федерації водних видів спорту (LEN). Очікувалося, що до Києва приїдуть команди Франції, Туреччини та Англії, але прибути їм завадили фінансові проблеми, адже учасники самі мають забезпечити собі переїзд.
Натомість відгукнулися збірні Молдови та Росії, які змагалися з двома складами української команди. Молдовани — часті гості на наших ватерпольних аренах: їхня збірна взагалі виступає в чемпіонаті України. Головним же претендентом на успіх вважали російський колектив, сформований на базі підмосковного клубу «Штурм–2002» — одного з найсильніших у Європі. Торік у Києві тріумфували саме росіяни.
Утім головна українська команда з першої ж гри проявила неабиякі амбіції в бажанні завоювати домашній трофей. Свій внесок у патріотичну справу зробила й Україна–2, яка розійшлася з північно–східними сусідами нічиєю. Нашим основним ватерполістам проти Росії гралося ще легше: впевнена перемога в останній день змагань принесла їм кубок переможця та 60 тисяч гривень призових. Нагородження проводила вдова Олексія Баркалова — Людмила.
Із прицілом на майбутнє
Головний тренер нашої збірної Вадим Скуратов не приховує, що його підопічні дуже хотіли здобути перемогу на «домашній» воді. При цьому наставник наголошує, що це не було основним завданням.
«Ми планували награти склад, який поки що виглядає «сирим». Наша мета — як слід підготуватися до чемпіонату Європи в групі В», — розповів «УМ» наставник «синьо–жовтих». Вийти до групи А, де змагаються найсильніші представники європейського водного поло, наші можуть уже в вересні — турнір відбудеться в швейцарському Лугано.
Утім, континентальна першість є пріоритетною лише в цьому році, а головним завданням на майбутнє є завоювання путівки на Олімпійські ігри 2012 року. «Мене приємно вразила гра моїх хлопців — як першої, так і другої команд. Із ними можна пробитися на Ігри», — підбиває підсумки турніру пан Скуратов.
Нагадаємо, що збірна з водного поло є нашою єдиною чоловічою командою з ігрових видів спорту, яка виступала на олімпіадах за часи незалежності України. Було це в Атланті у вже далекому 1996 році.
ТАБЛО
V Міжнародний турнір пам’яті Олексія Баркалова
1–й тур. Україна–2 — Росія — 7:7, Україна–1 — Молдова — 7:6.
2–й тур. Росія — Молдова — 15:9, Україна–1 — Україна–2 — 8:7.
3–й тур. Україна–2 — Молдова — 13:9, Україна–1 — Росія — 14:8.
Підсумкове становище: Україна–1 — 9 очок, Україна–2, Росія — 4, Молдова — 0.
