Нерукотворна Діва

Сотні автомобілів і, звісно, ще більше паломників минулими вихідними буквально «окупували» невелике село Старицьківку, що в Машівському районі. Люди їдуть сюди звідусіль, беручи з собою і малих дітей, щоб просто подивитися на нерукотворне диво або й прикластися до нього задля зцілення від багатьох недуг. Ідеться про образ Божої Матері, який несподівано, але досить чітко проявився на зрізі старої груші в садку місцевого господаря однієї з садиб Григорія Литовченка. Останній розповідає, що разом із сином ще перед Великоднем займалися звичною весняною справою — обрізали дерева у старому саду. Серед інших «зайвих» гілляк бензопилкою «відпанахали» й ту, яка була досить товстою і росла чи не найближче до землі. Але тоді на тому свіжому зрізі нічого незвичного не було. І тільки після травневих свят, коли вже садили картоплю й сіли перепочити під тією грушею на лавці, члени родини Литовченків випадково побачили на зрізі знайомий силует жінки у повний зріст із немовлям на руках.

Причому, за їхніми словами, протягом наступних днів контури того дивовижного «малюнка» ставали все чіткішими і виразнішими. До того ж, на відміну від деяких інших подібних зображень, де були помітними тільки обриси фігур, «старицьківське диво» вражає усіх ще й кольоровою гамою: світлий тон зображення Пресвятої Богородиці з немовлям має темніші «вкраплення» на одязі, водночас він відтінений червонувато–жовтим «гарячим» світлом на кшталт своєрідної Божественної аури довкола.

Священики вже практично щодня правлять біля образу Пресвятої Богородиці службу, приглядаються до неї уважніше, але поки що пояснень цьому явищу в них немає. За словами секретаря Полтавської єпархії Української православної церкви, архімандрита Філарета (Зверєва), йдеться про «подію незвичайну і надзвичайну», до яких церква завжди ставиться з побожністю. Водночас стосовно вшанування «нової ікони» служителі церкви обіцяють визначитися після додаткових досліджень.

Деякі мешканці села пов’язують з’яву нерукотворного образу зі стражданнями та катаклізмами, які довелося пережити землякам, їхнім предкам. Зокрема, із трагічними подіями під час Другої світової війни. Як повідомила вчора власкору «УМ» секретар Старицьківської сільради Наталія Горіздра, за переказами старожилів, неподалік цього місця стояв сарай, у який фашисти зігнали кілька десятків мешканців села, переважно жінок та дітей, і спалили живцем. Постраждало село й від Голодомору та інших «великих переломів».