Четверта нирка: у Львові 39-річній жінці зробили унікальну операцію, фото
Четверту трансплантацію нирки тій самій людині здійснили львівські трансплантологи. Жінка майже 30 років бореться із нирковою недостатністю. >>
Що робити: зекономити чи перестрахуватися? (з сайту www.sxc.hu)
Більшість мам, опитаних «УМ», зазначали: головне — знайти гарного лікаря. В ідеалі — родича чи друга сім’ї (щоб точно зробив усе так, як треба) чи принаймні спеціаліста, в якого народжували знайомі і залишилися задоволені. Бажано, щоб і лікарня була чистенька, із пристойним ремонтом, охайними палатами та сучасним обладнанням. Для декого головним фактором вибору було близьке розташування пологового будинку.Експерти ж говорять, що акцент слід робити на інші речі.
Під час «оглядин» лікарні майбутній мамі обов’язково треба поцікавитись, у яких умовах вона перебуватиме до, під час і після пологів. Як розповіла «УМ» Тамара Іркіна — заступник директора проекту «Здоров’я матері й дитини», який фінансує Агентство США з міжнародного розвитку і має за мету зниження материнської і неонатальної смертності в Україні, — варто запитати в персоналу, де буде проходити перший період пологів — розкриття шийки матки. Якщо вам скажуть «у передпологовій кімнаті на скількись–там місць», подякуйте і йдіть геть. Річ у тім, що за наказом Міністерства охорони здоров’я України передпологових палат у нас не повинно бути взагалі. Весь «процес» має проходити в індивідуальній пологовій залі. А знаєте, чому? Бо розкриття шийки матки — стан доволі специфічний. Одні жінки переносять його спокійно, інші стогнуть, виють, матюкаються, качаються по ліжку, повзають по підлозі. Кличуть маму. Голосно... Лишають за собою калюжі й усіляко «тішать» санітарок різними «спецефектами». Можете собі уявити, наскільки весело стає, коли в одному приміщенні збирається вісім–десять жінок у такому стані. Три верещать від болю, дві — від страху, решта — за компанію. Одну повезли в пологову залу, на її місце — у «легкий дурдом» — приводять новеньку. Така практика була звичайною за радянських часів. Добре, що зараз наша країна виходить на зовсім інші стандарти.
«Сьогодні в багатьох українських пологових будинках впроваджуються ефективні перинатальні технології, — кажеТамара Іркіна. — У першу чергу, пологи в індивідуальних залах. Це примішення, в якому жінка має проводити перший (перейми), другий (власне народження дитини), третій (відокремлення плаценти і вихід її назовні) періоди пологів та дві години після появи малюка на світ. У залі має бути швецька стінка, спеціальний м’ячик, надувне крісло, килим, якщо їй захочеться полежати на підлозі... (Детальніше про це обладнання та його призначення читайте в наступному матеріалі під рубрикою «Лікнеп для майбутніх батьків». — Ред.) Мають бути створені умови для того, щоб жінка могла народжувати з людиною, якій довіряє: із мамою або з чоловіком, сестрою, свекрухою, подругою. Крім того, жінці повинні надавати можливість самій вибрати позицію, в якій їй найзручніше народжувати. Може, сидячи на спеціальному стільцеві, може, стоячи, може, висячи на швецькій стінці. Єдина категорична заборона — на позицію лежачи на ліжку Рахманова. Це дуже небезпечно! (Чому саме, детально розповімо в наступному випуску «Лікнепу». — Ред.)».
За словами експертів, із 700 пологових будинків та відділень, які працюють у нашій країні, сьогодні більше 120 перейшли на нові перинатальні технології. А це означає, що знайти місце, доброзичливе до матері й дитини, цілком реально. Треба тільки поставити лікареві правильні запитання.
Не полінуйтесь розпитати персонал уподобаної лікарні про деякі побутові дрібниці. Річ у тім, що для сучасної жінки, яка збирається народжувати вперше, «милі» правила окремих закладів можуть стати справжнім шоком. Скажімо, у багатьох українських пологових будинках не дозволяють приносити з собою чисту постільну білизну, одяг для себе і малюка, їжу, воду і навіть, пардон, труси та гігієнічні прокладки. Мотивація медиків проста, як двері: усі ці речі начебто можуть стати джерелом поширення внутрішньолікарняної інфекції. Тому породіллям видають запрані до дірок (зате стерильні!) простирадла, «еротичні сорочки» (так одна моя знайома назвала вбрання, отримане від медсестри) і добряче продезінфіковані пелюшки, якими раніше сповивали не одного малюка.
Але це ще нічого... Моя колишня однокласниця, яка народжувала в Одесі, розповіла, як медсестра з категоричним «не положено!» забрала в неї пакунок із новими трусами (до речі, вони були виварені та випрасувані настільки, що на них жоден мікроб не вижив би) та гігієнічними прокладками. «Ага, я сама була в шоці, — пригадує мама дворічної Оксанки. — Уяви, стою посеред коридору вся така кругла, колобкаста, витріщаюся на медсестру і до останнього сподіваюся, що то все жарт. А вона розвертається і йде геть із моїм пакетом! І соромно, й образливо так було, фу... А після пологів, коли побачила ті ганчірки, якими треба було користуватися замість прокладок, то просто розревілася. Старі простирадла, розідрані на широкі смуги — ось що мені видали...»
Як наголошують експерти, за сучасними стандартами, така «відбирайлівка» є неприпустимою. Але, на жаль, чимало лікарень працюють ще за старими, радянськими, правилами. Тож про такі нюанси краще розпитати заздалегідь. І пошукати інший варіант, поки є час. Поставте лікарні «плюсик», якщо там практикують раннє прикладання малюка до грудей і контакт «шкіра до шкіри». І перерізають пуповину не відразу ж після пологів, а коли припиняється пульсація. І дають можливість (за бажанням жінки) народити без анестезії, стимуляції і проколу плідного пухиря. І не догодовують малят штучними сумішами. А ще — дозволяють партнерські пологи й облаштовують палати спільного перебування мами і дитини.
Після вибору лікарні майбутні батьки мають закласти «бюджет» пологів. А він, як з’ясувала «УМ», залежить від наявності чи відсутності попередніх домовленостей із лікарем, чуйності медперсоналу, особистого фарту й... економічної ситуації в країні.
Варіант перший — майже безкоштовний. Не брати дурне в голову. Їхати у «свою» лікарню «по швидкій», а там — як Бог дасть. «Два тижні тому народила моя подруга, — розповіла «УМ» киянка Валентина Донник. — Грошей у родини було мало, тому вирішили скористатися нашою безкоштовною медициною. Увечері в подруги почалися перейми. Чоловік викликав «швидку», поїхали в лікарню. Офіційно заплатили 200 гривень у касу — так званий благодійний внесок. На місці купили набір для пологів (бахіли, сорочка і ще щось) і пакет ліків за списком (десь на 100 гривень). Подруга народжувала з черговою бригадою, обійшлося без кесаревого розтину. І всім задоволена! Уже після пологів дала 100 гривень лікареві та 50 гривень — медсестрі. Ніхто нічого не вимагав, просто вирішила віддячити за гарне ставлення».
Варіант другий — економний. Вибрати гарну лікарню, офіційно заплатити в касу за обмінну карту (теоретично, це благодійний внесок, а практично — скільки скажуть, у середньому по Києву близько 1000 гривень). Ні з ким попередньо не домовлятися. Усміхатися бригаді, яка буде на зміні. Знайомі, які так народжували в П’ятому пологовому будинку, залишилися задоволені.
Варіант третій — гарантований. Підписати обмінну карту в пологовому будинку залізничників або в Житомирському центрі, офіційно сплативши до каси від 3000 до 4500 гривень. За це отримати індивідуальну палату, весь потрібний набір ліків та неземну ввічливість персоналу. Більше нікому нічого не давати й залишитися задоволеною.
Варіант четвертий — хабарницький. Попередньо домовлятися з конкретним лікарем і платити йому чималий доларовий гонорар. Щоб перестрахуватися. «Я просто злякалася, — пояснює киянка Катерина, яка торік народила сина. — Перші пологи, не знаєш, як воно буде... Ще й по телевізору щодня показують, як через халатність медиків то дитина померла, то мама стекла кров’ю... Дивишся і жахаєшся. Подумала: краще не ризикувати, а заплатити вже ті гроші. Зате будеш впевнена: цей лікар приїде на пологи хоч о першій ночі, хоч о п’ятій ранку і все проконтролює».
Катерина вирішила народжувати в пологовому будинку №7, у лікарки, яку порекомендували знайомі. Щоправда, дізнатися, скільки гінеколог править за допомогу в народженні малюка, було непросто. Знайомі попередили, що питати про це «в лоб» у жодному разі не можна, бо лікар образиться. «Я пройшлася по інтернет–форумах і почитала, хто скільки платив за пологи в Києві, — згадує Катерина. — Побачила, що гонорари різні — і 300 доларів, і 500, і 1000, і більше. Узяла середню суму — 500 доларів — і віддала вже після пологів. А ще, оскільки я була зареєстрована в іншому районі, довелося офіційно заплатити 500 гривень у касу лікарні за обмінну карту. За ці гроші я отримала і всі необхідні ліки, й окрему палату з душем, туалетом. Народжувала, правда, лежачи. Вибирати позицію ніхто не пропонував...».
«До нового року розцінки на пологи в Києві були просто вражаючими, — підтверджує киянин Слава, який нещодавно став батьком. — У грудні ми їздили попередньо домовлятися, і найдешевший варіант «у гарного лікаря» тоді коштував 500—600 доларів США, а середній тариф — близько тисячі. За пологи з кесаревим розтином просили 700—900 доларів. Але після того, як «гахнула» криза, ситуація змінилася. Тепер більшість лікарів каже платити, хто скільки може. Правда, залишилися і такі гінекологи, які не хочуть втрачати заробіток і називають конкретну суму винагороди — 500—600 доларів. Але таких небагато».
Цілком можливо, що у зв’язку з фінансовою ситуацією в державі українці будуть відходити від практики «домовлянь» із гінекологами й орієнтуватися на дешеві пологи у «своїй» лікарні. Практика свідчить — це не так страшно, як здається на перший погляд.
Лікарі радять: щоб уникнути зайвої метушні, треба починати пошуки пологового будинку не пізніше 22го тижня вагітності.
Четверту трансплантацію нирки тій самій людині здійснили львівські трансплантологи. Жінка майже 30 років бореться із нирковою недостатністю. >>
Суміш ферментів, яка здатна перетворювати кров будь-якої групи — A (II); B (III) чи AB (IV) — на підходящу для переливання кому-завгодно першу (0) групу – визначила група дослідників зі Швеції та Данії >>
Ритмічна активність під час сну змушує мозкову рідину рухатися. >>
Тяжкі поранення рук і ніг — одне з найважчих випробувань, що випало на долю українців у ході рашистської агресії. >>
Новий спортивний комплекс для військовослужбовців та ветеранів відкрили в Києві – він оснащений сучасними тренажерами для реабілітації. В ньому їм надається можливість безоплатно займатися фізичними вправами. >>
У світі, за даними ВООЗ, з аутизмом (розлад аутистичного спектра — РАС) народжується кожна сота дитина. >>