Бумеранг Ніно Катамадзе

Щоб послухати концерт грузинської співачки Ніно Катамадзе під відкритим небом у сквері Шота Руставелі, зупинялися навіть тролейбуси. Розігнати сотні людей у суботу ввечері з перехрестя неподалік Будинку кіно не зміг ані дощ, ані громадський транспорт. Ніно Катамадзе з гуртом Insight приїхала у Київ дати три концерти, приурочені до Дня відновлення дер­жавної незалежності Грузії. Другий виступ співачки, який вона проводила вчора в одному київському клубі, збігся із днем народження її первістка Ніколаса. Проте джаз–діва ще не ризикує гастролювати із однорічним синочком, тому залишила його в Грузії під опіку тата і няні. «Але я весь вечір співатиму тільки для Ніколаса, якого назвала на честь Миколи Чудотворця. Чекаю не дочекаюся, коли він за кулісами кричатиме: «Мамо!», — радісно щебетала Ніно Катамадзе перед тим, як вийти на сцену.

Ніно всім серцем хотіла подарувати Києву прекрасні хвилини. Упродовж годинного концерту open air вона виконувала хіти всіх трьох своїх альбомів. Пісні плавно перепліталися з найритмічніших «голубих» у джазові «білі», моментами додавалися ліричні «чорні». Найромантичнішу композицію Olei, яка принесла співачці світову славу, Катамадзе присвятила своєму однофамільцю — послу Грузії в Україні пану Григолу. «Все, про що я мрію, а потім хочу, неодмінно здійснюється. Вірте, чудо стається», — підбадьорювала публіку Ніно.

Музика Катамадзе — це вона сама. На сцені Ніно перевтілюється у голос і звуки, від енергії не може встояти на місці, безперервно танцює, ловлячи руками у повітрі невидимі струни, і час від часу спускається до публіки. Якось вона сказала, що може півконцерту проспівати у залі, коли бачить, що глядачі проходять повз мелодію: «Музика — це мова Бога. Якщо зробив щось погане, вона тобі не відкриється. Це як одяг для душі, який треба заслужити». На концерті у сквері з публікою все було гаразд, а Катамадзе спускалася до людей, щоб поспівати з друзями, привітатися, кого ще не встиг­ла обійняти і поцілувати.

Ніно Катамадзе — не тільки музика. У ній вся Грузія — з її лісами, горами, вуличками, запахами, синіми очима. «Я — грузинка. І цю пісню присвячую маленькій Грузії, яка вас сильно любить», — цими словами співачка запропонувала публіці підхопити мелодію Kuchashi Ertkhel (Once Оn the Street). «Я б нічого не попросила, крім тебе, в подарунок. Я думаю про тебе, про сяйво твоїх синіх очей і про океан твого волосся», — співала публіка грузинською разом із Ніно.

На концертах Ніно Ката­мадзе завжди відчуваєш любов, яка наповнює тебе по вінця, і до завершення виступу всі прекрасні почуття відкриваються на повну. Навіть якщо Ніно не була би такою божественно талановитою, серця її шанувальників усе одно співали б із нею в унісон. Як зізналася Ніно, секрет її харизми — у дерев’яному бумерангу, подарованому батьком у дитинстві. Він навчав співачку: яке почуття вона відпускає і звільняє зсередини, таке до неї і повертається. «Відтоді я дуже обережно ставлюся до життя і намагаюся робити все з любов’ю. Хочу вам сказати своє улюблене слово — «щиро дякую!». Бережіть себе, бо ж для кого я співатиму...».

Сьогодні вона ще раз подарує Києву свої неземні флюїди: третій урочистий київський концерт відбудеться у Національній опері України.