«Три сорти України» — Арсенію від Тимофія

Якщо основна частина структур «Фронту змін» ще формується по першому колу, то із політтехнологами Яценюка справа виглядає інакше. За деякими даними, за останні півроку в пана Арсенія змінилося вже дві команди іміджмейкерів і зараз працює третя.

У 2008–му «проектом Яценюк» займався відомий політолог і політтехнолог Кость Бондаренко разом зі своїм Інститутом проблем управління ім. Горшеніна. Але біля молодого претендента на президентство не затримався ані він, ані наступна зміна фахівців з іміджу. Нині Яценюка консультує в т.ч. Ростислав Павленко — директор Фонду соціальних стратегій, який раніше був главою аналітичної служби при секретаріаті Президента. Також колишньому спікерові українського парламенту допомагають російські «специ» — куди ж без них.

«Яценюк ще в пошуку [своїх політтехнологів], — коментує ситуацію для «УМ» голова центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. — Це не страшно, адже наразі рейтинг екс–Голови ВР зростає без жодних сторонніх зусиль. Зараз Яценюкові потрібні не піарники, бо він, як і Тимошенко, може ефективно піарити себе сам. Натомість йому дуже потрібні ефективні «польовики» — люди й структури, які вміють проводити виборчі кампанії на місцях. І рекламники, які можуть у тому числі успішно займатися контрпропагандистською діяльністю. А от із цим у нього відчуваються певні проблеми. Як і з наявністю в його команді політичних облич. Правило про те, що «короля грає почет», іще ніхто не скасовував. Щоб відповісти на запитання, who is mister Яценюк, треба бачити, з ким він прийде до влади, хто формуватиме його політичний курс. Це питання поки що відкрите, і опоненти Яценюка намагаються на цьому зіграти».

Що ж до фахових «яценюкоробів», то вони також будуть грати проти опонентів Арсенія Петровича. Зокрема, злі, але обізнані язики говорять про присутність у виборчому таборі Арсенія Петровича московського політтехнолога Тимофія Сергєйцева — того самого, якого пов’язують із виборчою «війною» 2004 року, коли країну заполонили контрпіарні ролики і плакати про Ющенка–«американця» й Україну, розділену на три сорти. Тепер Сергєйцев отримав нагоду продовжити свою «благородну» справу.

Може, в цьому є і своя «серм’яжна» логіка. Якщо в 2004 році безперечним кандидатом Росії на наших виборах був Віктор Янукович, на якого активно працював цілий полк російських технологів, то тепер навчений гірким досвідом Кремль збирається розкласти яйця в різні кошики, поставивши і на Януковича, і на Тимошенко, і на Яценюка. Шанси ж є і в нього…