Це таки сталося! Під кінець історії існування Кубка УЄФА українська команда виграла престижний трофей. Для того, аби зійти на європейську вершину, переможцям довелося проявити і бійцівський характер, і тактичну виучку, й індивідуальну майстерність. Свою фартовість підтвердив і Президент України Віктор Ющенко, який прилетів у Стамбул, щоб особисто підтримати «гірників».
Поставивши перед «Шахтарем» років із сім тому завдання виграти єврокубок, власник донецького клубу Рінат Ахметов таки досяг свого. Хоча зараз уже навіть важко порахувати, скільки десятків мільйонів «зелених» це йому коштувало. Відтепер український футбол може пишатися чотирма трофеями — до здобутків «Динамо» (два Кубки кубків і Суперкубок Європи) позавчора ввечері долучився й Кубок УЄФА від донеччан.
Зараз з усмішкою й добродушним хитанням головою можна згадувати ляп Андрія П’ятова, котрий випустив м’яч у ворота. Щоправда, потім кіпер збірної України виправився, кілька разів урятувавши команду. Головним же залишається підсумок фіналу, а закономірним його визнають навіть гравці й тренери переможеного «Вердера». Без трьох основних виконавців (Мертезакера, Дієго, Алмейди) бременці не змогли протиставити «Шахтарю» чогось оригінальнішого, ніж непоступливий німецький характер. До того ж іще троє з них — капітан Бауманн, Розенберг і Налдо — грали «на уколах». Донецьким же майстрам зробити свою перевагу відчутнішою заважало природне хвилювання й зайвий прагматизм — у цьому сезоні «помаранчево–чорні» навчилися грати без ризику на результат.
Хоча навіть за такої гри головний розтринькувач моментів Луїс Адріано міг забити і раніше гол, і пізніше, але скромно зробив це лише одного разу. Було видно, що донеччани переважають німців у швидкості, тому Томас Шааф і поставив своїм підопічним завдання позбавити суперника м’яча. Після стартового сумбуру «Вердеру» це вдалося, а грати без м’яча бразильці, які склали рівно половину польових футболістів «Шахтаря», не люблять. Тому команди переважно обмінювалися пострілами з далекої відстані. Один із них, зі штрафного, й приніс успіх бременським «музикам».
У другому таймі далася взнаки накопичена наприкінці тривалого сезону втома. Ніхто не хотів ризикувати й «помирати» достроково, тому матч і перетік у додатковий час. Зібравши останні сили, українська команда провела кілька розмашистих комбінацій. І в одній із них пас капітана донеччан Даріо Срни з флангу замкнув Жадсон — голкіпер «зелених» Тім Візе не виручив.
Після цього ще були «валідольні» хвилини, коли німці могли врятуватися. Але в одному епізоді «Шахтар» урятував П’ятов, а в другому — непередбачуваний іспанський рефері не зарахував гол «Вердера» через порушення правил супердосвідченого перуанця Клаудіо Пісарро. А незабаром тривожне очікування фінального свистка переросло у вибух емоцій радісних українських уболівальників і їхніх улюбленців — «Шахтар» здобув перший євротрофей у своїй 73–річній історії. Донецьк і з ним уся Україна святкують!
ТАБЛО
Кубок УЄФА. Фінал
«Шахтар» (Україна) — «Вердер» (Німеччина) — 2:1 (у дод. час)
Голи: Л. Адріано, 25; Жадсон, 97 — Налдо, 35
«Шахтар»: П’ятов, Рац, Чигринський, Кучер, Срна, Левандовський, Фернандіньйо, Жадсон (Дуляй, 112), Ілсіньйо (Гай, 100), Вілліан, Л. Адріано (Гладкий, 90).
«Вердер»: Візе, Беніш, Налдо, Бауманн, Фріц (Пасанен, 95), Фрінгс, Прьодль, Езіл, Німайєр (Ціоліс, 103), Розенберг (Хунт, 78), Пісарро.
Суддя — Канталехо (Іспанія)
Попередження: Срна, 57; Левандовський, 77; Ілсіньйо, 87 — Фрінгс, 45+1; Фріц, 82; Ціоліс, 115; Беніш, 120.
Стамбул, стадіон «Шюкру Сарачоглу», 55000 глядачів
ПІСЛЯМОВА
Мірча Луческу, головний тренер «Шахтаря»:
— Моя мета — продовжувати будівництво команди, кожного дня робити її кращою. Цим своїм бажанням я хочу поділитися й із гравцями. Ліга чемпіонів стане новою метою для клубів зі Східної Європи, і ми постараємося виграти її першими.
Я дуже радий за наших бразильців — можливо, про них довідається і тренер збірної Бразилії Дунга. При цьому я намагаюся давати шанс і молодим.
Фернандіньйо, півзахисник «Шахтаря»:
— Багато говорять, що в Донецьку технічні лише бразильці. Це неправда — українці теж уміють добре грати й володіють відмінною технікою... Суперник у нас був сильний і добре підготовлений фізично. Але ми все одно могли забити більше, та не реалізували своїх моментів.
Томас Шааф, головний тренер «Вердера»:
— Ми розчаровані, хоча й програли закономірно. Але сезон на цьому не закінчився — на нас чекає фінал Кубка Німеччини. Ми повинні врахувати досвід матчу з «Шахтарем» для наступного двобою й виправдати надії вболівальників.
Ми часто втрачали м’яч на ранніх стадіях атаки й давали супернику забагато часу для побудови оборони. Хоча нічим новим «Шахтар» не здивував: у нього дуже активні гравці на флангах, яким мої хлопці дозволяли вільно переміщатися. Наприкінці матчу ми пішли на ризик, гра при цьому стала сумбурною. Утім у «Вердера» були шанси зрівняти рахунок, але ми ними не скористалися.
Тім Візе, воротар «Вердера»:
— Ми втратили забагато моментів біля воріт «Шахтаря» — мусили витискати з них більше, ніж один гол. Гадаю, ми поступилися, бо діяли не надто агресивно: треба було пресингувати суперника по всьому полю.