Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Знову — весна, і знову у Києві «Музичні прем'єри сезону». Вже чотирнадцятий фестиваль сучасної української академічної музики. Первісток вітчизняного фестивального руху в цій сфері (адже і солідний «Київ музик фест», і епатажні «Два дні і дві ночі нової музики в Одесі», і концептуальні «Контрасти» у Львові відбулися хоч трохи, але пізніше). «Прем'єри» позиціонувалися спочатку як фестиваль суто київський — і головним завданням для себе вважали винятково перші виконання того, що написано композиторами-киянами. Поступово ця ідея трансформувалася, розширюючи фестивальну територію і за рахунок виконання творів некиян (а пізніше — композиторів СНД, Західної Європи та Америки), і за рахунок введення до концертних програм класичних опусів. Саме тому «Музичні прем'єри сезону» нині — фестиваль із міжнародним статусом, масштабними програмами та солідним авторитетом. Скептики час від часу закидають йому втрату концептуальної чистоти, а фестивальна команда, очолювана відомим композитором, лауреатом Шевченківської премії Ігорем Щербаковим, щоразу пропонує киянам новий варіант музичного свята. Так і цього року — протягом десяти днів (з 18 по 28 березня) відбудеться більше тридцяти безкоштовних концертів у кращих залах Києва. Будуть виконані твори українських композиторів різних генерацій (від патріархів вітчизняної культури — до студентів) і композиції авторів зі США, Данії, Польщі, Китаю, Лівану, Грузії, Естонії, Канади, Німеччини... Прозвучать симфонічні програми, хорові полотна, відбудуться камерні вечори, навіть буде здійснена оперна постановка («Історія солдата» Ігоря Стравінського на малій сцені ТЮГу). Серед найцікавіших програм нинішніх «Прем'єр» — баянний проект (баян у ньому постане як суперавангардовий, а не фольклорно орієнтований інструмент), фортепіанні вечори відомих музикантів Йожефа Ерміня (Львів) та Євгена Громова (Київ), кілька хорових концертів («Всеношна» Рахманінова в інтерпретації хору «Київ», духовні піснеспіви Г.Свиридова, навіть «хорова містерія» у виконанні ужгородського хору «Кантус»). Нарешті, симфонічні концерти потішать шанувальників і відомою, але майже невиконуваною класикою (наприклад, П'ятою симфонією Б.Лятошинського) і незвичайними гендерними проектами (цілий концерт буде присвячено темі «Жінки в музиці»).
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>