Олена Ляшенко: льодова королева України,

      Я заходжу у двері з написом «Зал хореографії» столичної ковзанки «Крижинка», проте Олени Ляшенко, найкращої на даний момент фігуристки України та однієї з найсильніших у Європі й світі, не бачу. Запитую у присутніх, де ж вона є? Одразу лунає дівочий голос: «Це я»! Виявляється, Олені в кутку роблять післятренувальний масаж - помітити її, до того одягнену в усе чорне, важко. Через кілька хвилин ця тендітна дівчина, яка у фігурному катанні ледь не з пелюшок, уже готова відповідати на мої запитання. Вони передусім стосувалися «срібного» успіху 27-річної спортсменки на чемпіонаті Європи в Будапешті, де вона поступилася лише господарці Юлії Себестьєн. Але ж ми не забуваємо, що 25 березня стартує головна першість сезону - чемпіонат світу в Дортмунді.

      - Олено, період між європейськими нагородами становив у тебе аж дев'ять років. Розкажи, будь ласка, чому так довго без медалей?

      - Не можу сказати, що упродовж цього часу я не працювала чи погано каталася, але обставини склалися саме так, а не інакше... Не завжди виходить те, чого бажаєш. Є й питання щодо об'єктивності в нашому виді спорту. Суперники зазвичай сильні, й були випадки, коли навіть не 10, а, приміром, 15 чоловік катаються однаково, й кого ставити на перше місце, судді вирішують вельми суб'єктивно...

      - Але тепер, після срібної нагороди Будапешта, ти задоволена?

      - Звісно, я ж для того й тренуюся.

      - У цьому чемпіонаті Європи не брали участi такі сильні росіянки, як Бутирська та Слуцька...

      -  Коли бачиш, як катається спортсмен, тільки тоді можеш зробити висновок про його рівень. Бутирська взагалі закінчила виступи, тож  сьогодні  говорити про неї вже немає сенсу. А от коли Іра Слуцька повернеться, тоді подивимося, чи зможе вона створити гідну конкуренцію.

      - Чи посприяла тобі нова форма суддівства у фігурному катанні?

      - Вважаю, що так. Вона була випробувана ще на етапах Гран-прі. Нова система полягає в тому, що кожний елемент розглядається окремо й має власну оцінку складності. В залежності від того, зробив ти його чи ні, арбітри від цього коефіцієнту складності віднімають чи, навпаки, додають бали за виконання. Друга оцінка складається аж із п'яти критеріїв. Туди входить, приміром, володіння ковзанами, постановка програми. За кожний із параметрів також виставляють певні бали. Ми з тренером ретельно працювали над програмою й намагалися її якомога більше ускладнити, аби набрати більшу кількість очок. Хочу сказати, що не завжди все виходило, але наші бали за складнiсть в цілому дали  непоганий результат. Це оцінювання добре ще й тим, що при падінні зі стрибка ти також заробляєш певну кількість балів. І спортсмен уже не боїться впасти, тоді як при старому суддівстві елемент або зараховувався, або ні. Нова система дозволяє фігуристові почуватися вільніше, розкріпачено. Щодо особисто мене, то після вдалого виступу на етапах Гран-прі судді, напевно, змінили своє ставлення до моєї особи на краще.

      - Які були враження після переможних етапів Гран-прі?

      - Ви знаєте, завжди приємно вигравати, особливо коли до цього докладено чимало сил. Минуло вже багато років після моєї єдиної перемоги на етапі Гран-прі, тому в цьому сезоні я була дуже щаслива знову зійти на п'єдестал пошани.

      - Ти ніколи не дивишся  виступи своїх суперниць. Чому?

      - Річ у тім, що вкрай важко зосередитися на собі. І якщо бачиш, як добре катається конкурент, а тобі виступати вже через хвилину, то це тільки заважає. Я вважаю за краще не бачити нічого - просто виходити на лід і робити те, що вмію.

      - Олено, розкажи, як ти прийшла в цей спорт?

      - Це було давно. Я почала займатися фігурним катанням, коли мені було три з половиною роки, на лід уперше вийшла у чотири. Я в перший же день доїхала від бортика до бортика!

       У дитинстві була хворобливим дівчиськом, тому батькам порадили задля оздоровлення віддати мене в секцію гімнастики, плавання або фігурного катання. У 1980-ті роки саме фігурне катання було дуже популярним видом спорту, який збирав багато глядачів, завжди повні трибуни. В Києві проходили чемпіонати СРСР, турнір «Київські каштани», багато було трансляцій по телевізору. Так мої батьки віддали перевагу фігурному катанню.

      - Чим є для тебе перемоги?

      - Кожна з них, навіть несерйозна, незалежно від того, чи це чемпіонат світу, чемпіонат України, етапи Гран-прі або звичайні показові виступи, змушує хвилюватися, й ти кожного разу виходиш на лід, наче вперше. Будь-яка перемога - завжди серйозна, це викликає позитивні емоції, які змушують рухатися далі. Дехто після перемог плаче від радості... А я в таких випадках завжди сміюсь.

      - Після виступів фігуристам прихильники дарують сувеніри, квіти, іграшки. Чи є в тебе найбільш пам'ятні подарунки?

      - Вони всі гарні, всі цінні. Були випадки, коли дарували стареньку, маленьку іграшку, і було видно, що в дитини вона найулюбленіша. Завжди приємно, коли ти комусь подобаєшся, і ця людина намагається зробити тобі щось приємне.

      - Тепер у твоїх планах - чемпіонат світу, на якому змагатися за призові місця буде складніше, ніж на європейській першості, адже в Дортмунд приїдуть найсильніші фігуристки планети, приміром, американка Саша Коен...

      - Окрім Саші Коен, там буде ще як мінімум 15 фігуристок такого рівня. Все залежить лише від того, хто зможе вже на старті показати, що в нього все виходить добре. Тому не можна говорити тiльки про Коен. Там буде і Мішель Кван, доволі сильна спортсменка, і п'ятеро неслабких дівчат з Росії, і три дуже сильних японки - Шугурі, Оракава, Онда.

      - Справді, змагання буде складним. А що каже  тренер, коли ти не впоралася iз завданням?

      - Узагалі, тренер мені вже рідко щось каже, адже я не маленька  дівчинка й належу до тієї категорії людей, котрі займаються «самоїдством». Якщо щось не виходить, починаєш себе за це картати. Я рідко коли залишаюся цілком задоволена своїм виступом. Завжди знаходжу помилки, які глядач помітити не може.

      - Розкажи трохи про музичний супровід твоїх номерів.

      - Для короткої програми був обраний композитор Ді Блазіо, а річ називається «Оттамео». Я не знаю  чому. Просто красива музика. Програма вийшла хорошою. А в довільній програмі в мене була композиція з фільму «Фріда». Чому саме вона? Минулого року я виступала під танго, це дуже гарний номер, який подобався всім - мені, тренерові, глядачам, суддям. Ми надто довго не могли знайти гідну заміну цій музиці, аж доки мені не принесли диск з саундтреком до фільму про долю мексиканської художниці-революціонерки, дуже цікавої, сильної жінки. Вирішили спробувати. Нова програма, на мою думку, вийшла вдалою, проте я все ж таки не всім задоволена (усміхається). Але характер Фрiди, сам настрій, атмосфера цього фільму я передала точно. Цікаво, що саму стрічку я передивилася вже після готової програми. Мені було просто цікаво, чи вгадали ми з образом цієї жінки-художниці, життя якої рушником аж ніяк не стелилося. Вгадали!

      - Чим ти любиш  займатися ?

      - Я в'яжу на спицях, ще - добре готую. Моя коронна страва - битки з ананасами. Дуже смачно. Проте часу на інше просто хронічно не вистачає - у мене два тренування щодня.

      - Як «відходиш» від спорту?

      - У міжсезоння намагаюся отримувати максимум задоволення од відпочинку. Це ж чудово, коли купа вільного часу, і я можу робити, що хочу! Займаюсь, приміром, ремонтом власної квартири, обладную її усілякими зручними речами. Якщо є можливість, їжджу до моря. Люблю загоряти й купатися. Влітку з компанією друзів час від часу вирушаємо на дачу на шашлики.

      - Після закінчення кар'єри фігуристки куди хочеш піти?

      - Поки що говорити про це рано, але я стільки років віддала цьому спортові, що уявити себе поза ним вже не можу.

      - Якісь є побажання щодо поліпшення умов підготовки українських фігуристів?

      - Побажань багато, насамперед ми хотіли  б мати свою власну ковзанку, якої в нас, на жаль, поки що немає. Адже ковзанки для хокею й фігурного катання мають бути різні, - відповідно, з жорсткішим та «м'якшим» льодом.

Досьє «УМ»

Олена Ляшенко

Фігуристка-одиночниця, підопічна Марини Амірханової.
Майстер спорту міжнародного класу.

Бронзовий призер чемпіонату Європи-1995, срібний призер європейської першості 2004 року. Переможниця етапів останнього Гран-прі в Пекіні та Москві, у фіналі посіла 4-те місце.

      До речі, напередодні 8 Березня Олені Ляшенко було присвоєно військове звання «молодший лейтенант». Офіцерські погони разом із квітами їй особисто вручив голова Державної прикордонної служби генерал-полковник Микола Литвин - брат спікера ВР Володимира Литвина. Справа в тім, що вже багато років лідерка українського фігурного катання, учасниця трьох Олімпійських ігор числиться у складі спортивної команди Держкордону.