І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Купівля харчів в українських супермаркетах нагадує лотерею: жоден українець не зможе бути на 100 відсотків певен, що саме приніс додому і наскільки ці продукти безпечні. Витягти кота з мішка вирішили урядовці — вони хочуть ввести обов’язкове маркування вмісту генетично модифікованих організмів у вітчизняних продуктах.
За словами першого заступника міністра економіки Сергія Романюка, раніше Міністерство економіки пропонувало перейняти досвід Європейського Союзу і маркувати лише ті харчові продукти, у яких вміст ГМО перебільшує 0,9 відсотка. Проте наявні в Україні лабораторії можуть не тільки дати відповідь, є чи ні ГМО у продукті, а й визначити їхній точний вміст. Тож урядовці прийшли до згоди й зобов’язали виробників позначати на етикетці будь–який вміст ГМО у вітчизняних продуктах харчування.
Досягнена домовленість була відображена в урядовій постанові — тепер уся країна з нетерпінням чекає її опублікування. Адже тоді «виробники будуть зобов’язані на етикетках позначати, чи присутній у продукті ГМО, чи ні, і в якій кількості, на всіх нових партіях продуктів», — зазначив Сергій Романюк.
Він також додав, що проводити дослідження будуть лабораторії, що знаходяться в підпорядкуванні Держспоживстандарту. За його словами, експерти саме цієї структури також мають розрахувати вартість послуг із проведення маркування та послуг з аналізу продуктів.
«Проте лабораторій, які можуть проаналізувати продукти на вміст генетично модифікованих організмів, в Україні недостатньо. Наразі їх усього п’ять, тож зараз ми саме працюємо над створенням мережі лабораторій, які б займались подібними дослідженнями», — повідомили «УМ» у прес–службі Держспоживстандарту.
За підрахунками експертів Держкомітету, спорудження однієї лабораторії, яка б визначала лише наявність чи відсутність ГМО у продуктах, обійдеться у 250 тисяч гривень. Тоді як обладнати її технікою для визначення точного вмісту «мутантів» «потягне» на мільярд гривень.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>