Більше площ, та не врожаю

20.05.2009
Більше площ, та не врожаю

Українські аграрії досіюють останні гектари зерновими. (УНІАН.)

Минулого тижня Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко заявила, що сільське господарство чи не єдина галузь, у якій спостерігається зростання показників виробництва. «Незважаючи на фінансові складнощі, аграріям удалося цього року засіяти яровими і зернобобовими культурами більшу площу земель, ніж торік. Якщо в 2008 році було засіяно 6 мільйонів 617 тисяч гектарів, то цього року — 6 мільйонів 822 тисячі», — з радістю відзначила Прем’єр. Проте побити минулорічний рекордний урожай не вдасться. Більш того, за прогнозами експертів, порівняно з 2008 роком, збір зернових зменшиться майже на третину і становитиме близько 38 мільйонів тонн.

Рекорд «не світить»

Посівна в Україні добігає кінця, і в аграрному міністерстві з радістю констатують, що у більшості культур вона випереджає минулорічні темпи. Так, згідно з оперативними даними на 14 травня, ранніми ярими зерновими і зернобобовими засіяно майже сім тисяч гектарів, що становить 94 відсотки від прогнозу. А підгодівля озимини проведена на більш ніж восьми мільйонах гектарів — це 98 відсотків від завдання. Загалом, за останніми прогнозами Міністерства аграрної політики України, вітчизняні аграрії цього року мусять зібрати близько 45–48 мільйонів тонн зернових.

Проте експерти з оптимістичними прогнозами МінАП не погоджуються. Наприклад, за даними однієї з найбільш авторитетних світових організацій у сфері АПК — аграрного міністерства США, цього року український урожай становитиме близько 38,6 мільйона тонн зернових порівняно з минулорічними 53 мільйонами. Згідно з обнародуваною інформацією, американці очікують від України 19 мільйонів тонн пшениці і майже стільки фуражного зерна.

Про те, що врожай зменшиться, говорять і вітчизняні експерти. «Ті 48 мільйонів, про які говорило Міністерство аграрної політики України, — абсолютно нереальна цифра з точки зору ситуації, яка склалась сьогодні в Україні», — розповіла «УМ» начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко.

Зменшувати прогноз експерти почали після квітня. «Протягом місяця були зовсім не сприятливі умови: заморозки наклались на посуху. Через це ми втрачаємо потенційний урожай, який прогнозували ще місяць тому. За нашими підрахунками, це буде близько 37,7 мільйона тонн», — спрогнозувала для «УМ» обсяг майбутнього врожаю керівник аналітичного відділу консалтингового агентства «ААА» Марія Колесник.

Погода не з’їла, та понадкушувала

Проте заморозки завдали зерновим не дуже сильного удару — на нинішньому етапі розвитку озима пшениця якраз стійка до погодних форс–мажорів. Шкоди зазнала переважно ярина в «теплих» регіонах — там вона встиг­ла зійти. «Місцями є пошкодження листочків: вони відмирають, а на їхньому місці відростають нові», — констатує Тетяна Адаменко. Проте, як не дивно, на Півночі та Сході, де похолодання було найбільш відчутним, пошкоджень значно менше. «Достатньо теплої погоди там не було, і рослини не розвивались. Тож завдана шкода — мінімальна», — пояснила вона.

За підрахунками експертів консалтингового агентства «ААА», протягом квітня загинуло близько п’яти відсотків посівів зернових. І хоч цифра не катастрофічна, наслідки заморозків можуть бути досить серйозними. «Через те що зараз посіви пригнічені та пошко­джені, вони більш відкриті для ураження хворобами й шкідниками», — відзначає Марія Колесник. Крім того, на пошко­джених рослинах хвороби будуть розвиватися швидше — тож у подальшому можна втратити більшу частину врожаю, ніж очікується зараз. «Все залежатиме від того, наскільки аграрії зможуть обробити посіви засобами захисту рослин і чи зможуть їх у достатній мірі підживити», — додала експерт.

«У південних регіонах після заморозків пройшли дощі, тож там більш сприятливі умови для того, щоб рослини побороли нанесену шкоду. Тоді як на Півночі та Заході умови досить посушливі й стан рослин не дуже добрий», — підсумувала начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру.

У подальшому ж урожай залежатиме від погодних умов у травні та восени. Проте збільшення обсягів урожаю чекати не варто, відзначають експерти. «Більш імовірне зменшення цих показників: синоптики прогнозують посушливу погоду, а тих дощів, що минулого тижня пройшли по Україні, буде не достатньо для повного відновлення рослин», — прогнозує агентство «ААА».

Фрукти вижили наполовину

Основною ж мішенню заморозків стали плодові та кісточкові — негода наполовину знищила врожай персиків та абрикосів. Дісталося й раннім сортам черешень, вишень. «Все, що цвіло, — зазнало значних втрат, особливо в Криму, Херсонській, місцями — в Запорізькій областях», — відзначила Тетяна Адаменко.

Що стосується східних областей, де, за інформацією синоптиків, наприкінці квітня температура повітря опускалась до «мінус» 9—15, то там пошкодження значно менші, бо й цвітіння майже не було.

До жертв заморозків експерти віднесли також ріпак із гірчицею. «Посіви ріпаку скоротились на 20 відсотків, порівняно з показниками березня. Найбільших збитків зазнав саме озимий ріпак», — констатувала Марія Колесник.

Загалом ситуація не катастрофічна, адже заморозки бувають щороку. Їхня небезпека залежить від того, коли прийшла весна: чим раніше вона починається, тим більше розвиваються рослини і стають вразливішими до заморозків. Цього року весна не квапилась, тому на більшості території країни пошкодження не значні.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>