Чистилище для «райських насолод»

Гривня допоможе інтуристу і доконає рідного мандрівника

Уже років п’ятнадцять поспіль дер­жавним пріоритетом в Україні визнавався іноземний, тобто в’їзний туризм. Адже традиційно приносить більше прибутків. Хоча й вимагає більше витрат — порівняно з «виїздом» за кордон, у якому українські турагенції допомагають заробляти на наших туристах закордонним туроператорам. Та цієї весни світ перевернувся. Уперше пріоритетом на офіційному рівні визнано не «в’їзний», а внутрішній туризм, тобто подорожі та екскурсії всередині країни. І от чому.

Іноземцям в Україні й так добре. Після того, як наша національна валюта минулої осені «просіла» майже удвічі, гостям із тієї ж об’єднаної Європи з їхнім надміцним євро стало на 30—40% дешевше екс­курсувати Львовом, Києвом і Кримом, отоварюватися в ужгородських крамницях, лікуватися на карпатських курортах, літати нашими внутрішніми авіарейсами. Девальвацію гривні сам голова Служби туризму і курортів Анатолій Пахля називає козирем українського туризму в період кризи, оскільки це приваблює інтуристів і створює живу рекламу нашому національному турпродуктові.

А що співвітчизники, тобто ми з вами? Найліпше, що нам залишається в цій ситуації, — налагоджувати прийом іноземців замість відпочивати... Те, що іноземцям у нас дешево, ще не значить, що вони активно посунуть сюди — їх треба «ласкаво переконувати» на закордонних виставках, через мас–медіа. А на це немає коштів — держава передбачила у своєму бюджеті на розвиток національного туризму «аж» 2,5 млн. гривень проти 22 млн. торік.

Крим готовий здатися Росії?

Коли ж говорити про таку відповідальну річ, як планування особистої відпустки, то в період кризи погляди багатьох українців звернуться до рідних теренів.

Пальму першості за популярністю серед українців традиційно утримує Крим. Він різний і не завжди комфортний, і чекати поліпшення умов відпочинку та ставлення персоналу до гостей цього сезону, з огляду на кризу й нестачу фінансування, не випадає. До цього додалася ще одна халепа: податок на землю зріс рівно у десять разів, що позначиться й на вартості путівок. І навіть при цьому кримські туроператори та власники готелів під час галузевих виставок у Києві запевняли, що їхні гривневі ціни залишаться такими ж, як торік. Хотілося б вірити.

Реально вижити Кримові буде можливо лише за умови залучення російських туристів, своїх традиційних клієнтів. Уся ставка на них, хоча Краснодарський край Росії останніми роками становить серйозну конкуренцію нашому півострову і перехоплює рекламну ініціативу.

Порівняно стабільно почуватимуться бальнеологічні оздоровниці Криму, Карпат і решти України — потреба в лікуванні у людей нагальніша, ніж у відпочинку. Хоча податок на землю все ж і їм «підірве здоров’я». Схоже, державні пріоритети й далі залишаються більше на словах.

«Виїзд» покоротшає

І все ж найпожвавленішим сегментом туристичного ринку в Україні залишається так званий зарубіжний туризм, простіше — «виїзний», тобто відвідання співгромадянами чужоземних курортів. Саме він, незважаючи на «пріоритети», поки що формує основу бізнес–форумів у цій сфері, «обличчя» туристичних мас–медіа і відпочинкових пропозицій.

Якщо у «в’їзному» туризмі Україна поки що залишається практично поза основними міжнародними турпотоками світу, то на «виїзді» вона цілком підпадає під основні тенденції туристичного і, на жаль, кризового, світу. А вони такі (за аналізом попиту, проведеним Всесвітньою туристичною організацією):

— туристи обирають дешевше;

— їздять у ближні країни, міста своєї батьківщини;

— вирушають на коротший час;

— пізніше здійснюють бронювання номерів, квитків і турпакетів;

— частіше бронюють через інтернет;

— прагнуть зупинятися в родичів і знайомих;

— зростає частка приватних подорожей і через громадські організації, школи, ВНЗ тощо;

— віддають перевагу знижкам, акціям типу «три дні за ціною двох».

Усе це з повним правом можна сказати і про українських туристів та їхні цьогорічні вподобання. На загальносвітові тенденції накладаються й національні особливості. Як–то — девальвація гривні за попередні місяці, така прикра для вітчизняного туриста. Але цього року в Туреччині її пом’якшить знецінення місцевої валюти. Йocиф Aндрик, директор відомого спеціалізованого на Туреччині туроператора «TEZ Tour» в Україні, запевняє: з урахуванням цього путівки до цієї країни подорожчають лише (!) на 20—30%, але у гривні (!).

На Кіпрі відпочинок також дешевшає — завдяки антикризовим заходам уряду. Зменшено аеропортові збори, скасовано податок на готельну діяльність і знижено для готельєрів ПДВ з восьми до п’яти відсотків. Отже, відпочинок там має подешевшати на десять відсотків. У Кіпрської організації туризму (КОТ) великі плани щодо України: на рекламу острова на наших теренах цього року виділено удвічі більше коштів — один мільйон американських доларів.

На руку українським прихильникам закордонних вояжів на різних напрямках — і те, що авіапальне останнім часом утричі подешевшало. Вітчизняні турбізнесмени впевнені, що їхні іноземні партнери влітку запровадять цікаві акції та знижки (правда, не відкидають, що це буде зроблено за рахунок зниження якості сервісу; ще багато хто побоюється демпінгу). А самі вітчизняні туроператори й турагенти готові працювати «в нуль», аби лише не втратити позицій до виходу із кризи.

Між іншим, парадоксальним чином турецькі та деякі інші оператори дають своїм колегам із СНД ціни вищі, ніж європейським. Криза довіри? Боротьба за вигідні тарифи триває...

Відтак можна змалювати типовий закордонний тур пересічного українського мандрівника. Він обирає відпочинок у Туреччині (Болгарії, Польщі, Угорщині, Словаччині й далі за списком) на одну готельну зірку менше, ніж торік, сильно зменшивши розважальний, випивальний та інші «необов’язкові» складники. Однак, як стало зрозуміло після спілкування з іноземними учасниками весняних турвиставок у Києві, далекі екзотичні поїздки, дорогі спа–готелі, недешеві водолікувальні курорти й п’ятизіркові морські круїзи не втрачають актуальності. Серед далеких напрямків домінуватиме Південно–Східна Азія з її густою екзотикою та дешевизною. У Таїланді навіть оголошено «Рік туризму» з усіма заохочувальними акціями та яскравими подіями, які з цього випливають. Активнішає й така ж приваблива Індонезія, до якої, щоправда, поки що немає прямих авіарейсів із Києва.

Круїзні компанії прагнуть спростувати стереотип дороговизни свого виду відпочинку й запевняють: тиждень на п’ятизірковому лайнері коштує стільки ж, як і в готелі такого ж класу, але включає екскурсії в кожному пункті заходу й низку послуг, за які на березі потрібно додатково платити. Друга за обсягами круїзна компанія світу планує внести до своїх програм один з українських портів на Чорному морі.

Лікування на водах у Європі не здасть своїх позицій, — впевнена Світлана Кабиш, керівник представництва «Угорщина–туризм». На термально–мінеральних оздоровницях цієї країни торік туристів поменшало лише на 3–4% від попереднього, і це — враховуючи період адаптації до входу країни в Шенгенську зону. Що ж до відомої своїми водами Чехії, то там спаду не помічено зовсім, лише певна стагнація.

Представники «делюксових» готелів Середземномор’я не збираються дуже знижувати цін і вважають, що українські клієнти й далі обиратимуть високий клас, хіба що скорочуючи термін відпусток. Мовляв, до хорошого звикаєш. А опустиш тарифи один раз — на місце довго не повернеш.

А поки що помічено ще одну цікаву тенденцію на «виїзному» фронті в Україні — клієнти «мігрують» із малих турфірм у великі. Гадають, останнім буде легше пройти «чистилище»?