Учора в рамках Фестивалю науки НАН України на семінарі «Дослідницький ландшафт Німеччини» зібрались найбільші німецькі дослідницькі організації та установи, що надають фінансову підтримку українським вченим. З’ясувалося, що Україна посідає сьоме місце за кількістю викладачів та науковців, які проходять різні види стажування в Німеччині. І тепер Німеччина готова надавати грант молодим науковцям з України.
«Обидві держави виграють від таких наукових контактів», — переконаний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Ганс–Юрґен Гаймзьот. Для України головне завдання сьогодні — перейняти досвід німецьких учених у сфері нанотехнологій. «Надзвичайно важлива тема для нас сьогодні — досвід Німеччини у сфері інновацій — там, де в України є найбільші проблеми, — зазначив на прес–конференції заступник міністра освіти і науки України, професор Максим Стріха. — Наша наука часто може більше, ніж економіка. Для нас є надзвичайно цінним цей досвід».
Німецькі ж колеги, у свою чергу, хочуть створити на базі Харківського фізико–технічного інституту унікальний прилад «циклотрон» для досліджень у сфері медицини, судової експертизи, для виявлення вибухівки. Німеччина також дуже зацікавлена в науковій співпраці з Україною в напрямі альтернативних джерел енергії та енергоефективності.
«Палиці в колеса» таким спільним науковим дослідженням ставить недосконале українське законодавство та відсутність внутрішнього інвестора. Українські підприємці не виявляють особливого інтересу до наукових досліджень, а ось німецькі бізнесмени не шкодують коштів на інвестування в наукові розробки. Все ж українські підприємства сьогодні стоять перед завданням модернізації, а це можна зробити, лише маючи найновітніші технології та компетенцію. «Найбільшою проблемою в Україні на сьогодні є брак важелів для ефективного співробітництва між бізнесом і академічним середовищем, — зазначив Максим Стріха. — Зараз міністерство докладає дуже великих зусиль, щоб ці містки налагодити. Це питання лише в царині змін до українського законодавства».
Попри все, наукова співпраця обох країн лише набирає обертів. У рамках програми українсько–німецького наукового співробітництва з 1993 року вже зреалізовано 250 наукових проектів.
Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>
У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>
Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>
Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>
