У бій — за «стариків»

Навколо кольоризованого варіанта фільму Леоніда Бикова «У бій ідуть одні «старики», який у День Перемоги показав телеканал «Україна», а напередодні презентували ветеранам у однойменному Національному палаці культури, виник скандал. Активно виступила проти «розфарбованої» версії картини донька режисера — Мар’яна Бикова, яка відмовилася приїжджати на показ у Палац «Україна» і має намір позиватися до суду з приводу порушення своїх немайнових авторських прав.

«Сім’ю як спадкоємців немайнових прав попередньо не повідомили про кольо­ризацію, — розповідає «УМ» Мар’яна Бикова. — Нас поставили перед фактом, коли треба було в Міністерстві культури отримувати дозвіл на прокат фільму. Я дві години пояснювала Марині Лопатьонок (як потім з’ясувалося, виконавчому директорові кольоризації), чому не треба було робити кольорового варіанта фільму. Я категорично проти. Аргумент кольоризаторів, що вони виконали волю Леоніда Бикова, який хотів зняти фільм на кольорову плівку, не переконливий. Бо, коли батько уже знав, що йому доведеться знімати не кольоровий фільм, він переробив сценарій для чорно–білого варіанта. Я не розмірковую, що є добре, що — погано, кажу про суть: лопатьонківщина накрила сім’ю Бикова. Кольоризатори аморальні, вони свідомо вкрали чужу інтелектуальну працю. Ім’я батька і славу фільму використали у своїх цілях. Батько свого часу говорив: «Допоки одні творять, інші витворяють». Може, це не зов­сім красиво звучить із жіночих вуст, але кольоризація — свідчення творчої імпотенції. Люди хочуть стати соціально значимішими за рахунок причетності до слави іншої людини. Батько присвячував фільм усім, хто не повернувся з бойових вильотів, і не вказував у титрах прізвищ». (Активно світився у рекламуванні кольоризованої версії народний депутат Нестор Шуфрич, постійно згадуючи іншого «регіонала» Бориса Колесникова, а у титрах відзначена підтримка проекту Нестором Івановичем — Авт.)

Мар’яна Бикова від кольоризаторів не хоче ніякої матеріальної компенсації.Вона уже відмовилася від значної суми, яку пропонували доньці режисера — у пункті договору — перед приїздом на прем’єру кольоризованої версії у Палац «Україна». «Для мене прем’єра «Стариків...» відбулася у 1974 році», — каже жінка.

Ніяких правових претензій зі сторони Мар’яни Бикової до кольоризаторів бути не може, вважає Марина Лопатьонок. Бо ще восени 2008 року компанія Trade Entertainment, яку вона представляє, виграла відкритий тендер на відновлення картини, який проводило Міністерство культури і туризму України — на той час єдиний розпорядник майнових авторських прав на фільм «У бій ідуть одні «старики». Міністерство передало нам право на кольоризацію, а Trade Entertainment зобов’язувалася не змінювати жодного кадру і дотрималася своїх зобов’язань, каже «УМ» Марина Лопатьонок. «Державна служба кінематографії дозволила нам зробити некомерційний показ у Палаці «Україна». Єдине, що вийшла затримка з отриманням дозволу на прокат,— коментує ситуацію виконавчий продюсер кольоризації. — Мар’яна Бикова може говорити про моральний бік справи — сподобалася їй чи ні кольоризована версія фільму, який знімав її батько. Стосовно немайнових авторських прав, то, за законом, вони у спадок не передаються».