І ніякого «золотого дубля»!

«Пшепрашем, Києве»

Самій зустрічі передувала суперечка навколо арбітражу. Донеччани не хотіли, щоб матч обслуговував не надто досвідчений львів’янин Юрій Можаровський, і наполягали на праві запросити іноземного рефері. У Федерації футболу вирішили не змінювати призначення, тим паче що елітні закордонні судді не мали часу приїхати в Україну. Утім Можаровський зі своїми обов’язками впорався добре — претензій до нього у сторін не виникло.

Поєдинок для гостей розпочався невесело — вже в дебюті зашкутильгав Горан Саблич, і Юрію Сьоміну довелося хорвата замінити. Про епідемію травм серед оборонців «Динамо» можна вже складати романи з продовженнями: у лазареті Михалик і Діакате, із ушкодженим плечем догравав у Донецьку Бетао. Тож у центрі захисту діяв грузин Малхаз Асатіані, який виходить із запасу лише тоді, коли треба когось підмінити.

Двобій багато в чому нагадував єврокубкове побачення тижневої давнини: небезпечні моменти рівною мірою біля обох воріт, при цьому — невелика територіальна перевага господарів. Здавалося вже, що все йде до нульової нічиєї і керівництву доведеться підшуковувати день для перегравання. Але чиновників позбавила головного болю вдала заміна в складі «Шахтаря».

Поляка Маріуша Левандовського тренер донеччан Мірча Луческу зазвичай випускає на поле для зміцнення захисту — опорним півзахисником. Цього ж разу хавбек думав не тільки про власні ворота. Спочатку його удар з–за меж штрафного майданчика відбив перед собою Станіслав Богуш, але Ілсіньйо не встиг на добивання. Схожий момент через кілька хвилин таки завершився взяттям воріт: «стріляв» уже Даріо Срна, а добивав — сам Маріуш.

Утомленим киянам для симетричної відповіді забракло сил. Не було в Юрія Сьоміна і кандидатур на підсилення гри: лава запасних у «Динамо» коротка і відчутно слабша за донецьку. У сьому річницю смерті Валерія Лобановського, яка припала на день матчу, «синьо–білі» зазнали чергової поразки від основного конкурента на внутрішній арені...

«Ми програли один мікроепізод, а через нього — весь матч», — у своєму стилі жалкував після фінального свистка тренер киян. У п’яти дуелях із Луческу Сьомін чотири рази викидав білий прапор і лише одного разу відстояв нічию.

Полтавське вікно в Європу

У другому півфінальному матчі Микола Павлов і його «Ворскла» повністю реабілітувалися перед уболівальниками за всі невдачі цієї весни. Після зимової паузи полтавці збилися з темпу, який набрали в першій половині чемпіонату, а серія блідих матчів поставила під загрозу потрапляння до єврокубків. Вихід до фіналу Кубка України гарантував «Ворсклі» участь у Лізі Європи (наступниця Кубка УЄФА).

У протистоянні Полтави та Харкова фаворитами виглядали слобожанці. Перший матч на полі «Ме­таліста» хоч і закінчився нічиєю, але пройшов за повної переваги господарів. До того ж у чемпіонаті підопічні Мирона Маркевича двічі брали гору.

Харків’яни почали гру звично: захопили ініціативу й почали шукати шлях до воріт Сергія Долганського. І не менш звично така перевага ніяк не хотіла втілюватися в забиті м’ячі. Маркевич не втомлюється повторювати, що його команді бракує забивного центрфорварда. Це підтвердилося й позавчора: за відсутності травмованого Джексона Коельйо напад «Металіста» виглядає особливо сумно.

У «Ворскли» ж таранний нападник знайшовся. Василь Сачко у чемпіонаті відзначився лише тричі, але його кубковий дубль у першому таймі вартий, мабуть, десятка голів на довгій турнірній дистанції. Не менш вдало діяла й оборона, витримавши хвилі атак харків’ян.

Під кінець двобою навіть фани «Металіста», яких чимало приїхало до сусідньої Полтави, зневірились у перемозі своїх улюбленців та почали запалювати «фаєри», припасені для святкування голів у ворота господарів. Летіли вони у бік футбольного поля...

«Я вітаю «Ворсклу» з виходом до фіналу. Вони більше цього хотіли, тому й перемогли», — плани завоювання Кубка Маркевичу доведеться відкласти. Досвідченому фахівцеві зараз не позаздриш: команда спочатку вибула з боротьби за «золото», потім майже втратила шанси здобути квиток у Лігу чемпіонів, а тепер зазнала фіаско й у Кубку країни.

Вирішальний поєдинок між «Ворсклою» і «Шахтарем» відбудеться 31 травня у Дніпропетровську.