Банк із виборцями

Майбутні президентські вибори будуть першими, які проведитимуться із застосуванням державного реєстру виборців. Досі під кожні перегони щоразу складали нові списки громадян, які мають право голосу. Часто — просто підшліфовували таблиці з попередніх виборів. Але проблема залишалася: у списках значилися «мертві душі» або, навпаки, до них забували включити цілі багатоповерхівки, траплялися істотні неточності в написанні прізвища, через які виборцю могли не видати бюлетень. Усі ці неприємності можуть залишитися в минулому саме завдяки впровадженню реєстру виборців.

Реєстр — це банк даних, у якому зберігатиметься інформація про всіх виборців України. Цей банк регулярно поновлюватиметься навіть тоді, коли не буде «свята демократії». Перед голосуванням зміст реєстру друкуватимуть на папері й передаватимуть дільничним виборчим комісіям, які використовуватимуть ці дані, як досі — звичайні списки. У Центральній виборчій комісії запевняють, що встигнуть доробити державний реєстр виборців до середини вересня.

Реєстр і таємна кімната

Коли відчиняють двері серверної кімнати на п’ятому поверсі будівлі Центрвиборчкому, в обличчя віє прохолодою. Тут розташований мозок банку виборців — сервер автоматизованої інформаційно–телекомунікаційної системи «Державний реєстр виборців».

Усередині гудуть комп’ютери. Повітря мусить бути прохолодним (близько 18 градусів), аби техніка не перегрівалася та не вийшла з ладу. Обладнання стоїть кількома блоками у спеціальних металевих шафах. У кімнаті нема вікон — це теж вимога захисту.

«Це серцевина системи, тут зберігаються всі дані, — каже Жанна Усенко–Чорна, заступник голови ЦВК. — Усі записи, які вноситимуть відділи ведення реєстру, ітимуть по захищеній лінії на сервер».

Зараз система проходить державну експертизу: фахівці перевіряють її захищеність. Мережа охоплює 755 органів ведення реєстру, які були створені при райдержадміністраціях, виконкомах міськрад та МЗС (для обліку виборців, які виїхали за кордон). До системи приєднано дві з половиною тисячі комп’ютерів. Усі ланки оснащені спеціальними засобами безпеки. Обмін інформацією між комп’ютерами здійснюватиметься у зашифрованому вигляді.

Після одержання державного атестату система стане доступною для органів ведення реєстру: «обслуговуючий персонал» на місцях матиме змогу вносити до нього нові записи, а також виправляти наявні неточності. Відтак розпочнеться етап первинного уточнення реєстру. Зміни в базу дозволено буде вносити лише у присутності двох уповноважених працівників — це ще одна гарантія захищеності реєстру. «Ми сподіваємося, що система одержить сертифікат до кінця травня. Цей атестат буде останнім актом, який формалізує завершення розробки системи», — розповідає «УМ» Жанна Іванівна.

39 помилок у слові «Олександр»

На першій фазі — етапі формування реєстру — до бази даних було включено 36,6 мільйона виборців. Утім, це число може істотно скоротитися. «За попередніми даними, у реєстрі нараховується близько 609 тисяч кратних включень — подвійних записів про одного й того самого виборця. У записі вказані однакові ідентифікаційні дані, але виборець включений до бази даних за різними виборчими адресами. Доведеться проводити перевірку», — каже Усенко–Чорна.

Реєстр наповнювався на основі виборчих списків, чинних станом на лютий 2006 року. Такою є вимога закону. З того часу минуло три роки, і ті списки сильно застаріли: комусь виповнилося 18 років, якась сім’я змінила адресу тощо. Однак фахівці намагалися під час наповнення банку даних враховувати й новіші списки, якими послуговувались на виборах, що відбулися після 2006 року.

Поки що органи ведення реєстру не мають доступу до банку даних і працюють лише з окремими сегментами бази. Зокрема, уточнюють перелік вулиць: щоб кожен будинок, кожен провулок чи тупик були чітко впорядковані. «Наприклад, є вулиця Велика Васильківська. У списку вона може стояти як В. Васильківська, Большая Васильківська, Б. Василь­ківська тощо. Система ідентифікує це як різні вулиці, тому треба все це уніфікувати», — пояснює заступниця голови ЦВК. І пропонує вгадати: скільки варіантів помилок було виявлено у написанні імені Олександр? Виявляється, 39!

Загалом у реєстрі на кожного виборця виділено аж 56 полів для запису даних. Здавалося б, що можна туди вписати, крім імені, адреси, даних про народження? Та насправді існує ще багато полів для службових даних, а також додаткової інформації про самого виборця: системний код будинку, дата зняття виборця з реєстрації, відмітка про нездатність пересуватися самостійно, визнання особи недієздатною, скасування недієздатності, дата останнього коригування тощо. Для того, щоб внести в електронну систему дані про одного виборця з паперового носія, треба близько чотирьох хвилин.

Найкращий контролер — виборець

Етап первинного уточнення реєстру триватиме до 15 вересня. Уточнення включатиме два ключових етапи: поновлення персональних даних на основі звернень від паспортних столів та інших відомств, а також перевірка даних самими виборцями.

За словами Жанни Усенко–Чорної, якість даних значною мірою залежить від «донорів», які подають інформацію: органів МВС, управлінь Міністерства юстиції, керівників військових частин та пенітенціарних закладів. «Це дані про те, хто помер, хто набув права голосу, змінив виборчу адресу, втратив громадянство — загалом близько 25 позицій. Якою буде якість одержаної інформації, такою буде й точність реєстру. Якщо ми змішаємо овочі — то не отримаємо фруктовий сік. Центральна виборча комісія сподівається, що вся держава сумлінно працюватиме над реєстром».

У серпні українські виборці одержать від органів ведення реєстру листи з повідомленням про дані, внесені до реєстру про конкретну людину. Якщо в них будуть помилки — треба звертатися до органів ведення реєстру за вказаною в листі адресою. Центрвиборчком закликає людей активно включитися в кампанію з перевірки даних. «Без допомоги самих виборців буде набагато важче підготувати якісний реєстр», — наголошує Усенко–Чорна.

Одна з засад функціонування реєстру — відкритість. Кожен виборець у будь–який час може звернутися в орган ведення реєстру, і йому нададуть безкоштовну виписку про його персональні дані, внесені до бази. Також громадяни матимуть право дізнатися про дані інших виборців, але в дещо обмеженому вигляді.

Реєстр функціонуватиме постійно. Щоквартально органи ведення реєстру оновлюватимуть базу даних на основі інформації від державних органів, а виборцю щороку надсилатимуть виписку.

Ризики — одвічні: гроші, закон, політика

Голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко вважає, що призначення президентських виборів на 25 жовтня може вплинути на якість реєстру. «Якщо брати за відправну точку кінець жовтня, то списки мають лягти на виборчі дільниці за кілька тижнів до голосування. У ЦВК запевняють, що первинне уточнення реєстру завершиться до середини вересня. Якщо так, то можна нормально встигнути. Але, думаю, будуть проблеми і недоліки. Хоча й не такі, як на попередніх виборах, коли на деяких дільницях ми фіксували у списках 10 відсотків браку. Треба пройти вибори — тоді можна буде сказати, наскільки добрий реєстр», — каже «УМ» Черненко.

«Доробити державний реєстр виборців до президентських виборів цілком реально», — це вже думка Координатора проектів ОБСЄ в Україні Любомира Копая. Український офіс Організації безпеки і співробітництва в Європі (офіційна назва — Координатор проектів ОБСЄ) відстежує та сприяє реформуванню виборчого процесу в Україні, а цього року ОБСЄ передала ЦВК техніку для ведення реєстру.

Експерти називають три основні перешкоди, які можуть стати на заваді створенню реєстру: нестача фінансування, недоліки законодавства та політичні ризики.

На центральному рівні реєстр профінансований у достатніх обсягах. За словами Жанни Усенко–Чорної, цього року «на все про все» виділено майже 16 мільйонів гривень. Зате з місцевими бюджетами ситуація далеко не така оптимістична, хоча саме регіональні скарбниці мають профінансувати діяльність тамтешніх органів адміністрування та ведення реєстру. «На органи реєстру на місцях в цілому відведено трохи більше 10 відсотків від тієї суми, яка насправді потрібна», — зауважує пані Жанна.

Зокрема, за рахунок місцевих бюджетів мають бути розіслані листи до виборців. У деяких місцевих бюджетах такі кошти закладено, а в більшості — зяють дірки. Це при тому, що якраз перевірка персональних даних виборцями має стати основною ланкою при уточненні реєстру.

У ЦВК планують взяти ситуацію у свої руки. «Ми звернулися до Кабінету Міністрів із пропозицією, щоб ці повідомлення централізовано розсилав Центрвиборчком, — розповідає Усенко–Чорна. — Уряд поставився до нашої ініціативи із розумінням і дав доручення Мінфіну знайти шляхи, які б дозволили ЦВК виконати цю функцію». За словами заступниці голови ЦВК, така розсилка буде надійнішою, а крім того, ще й дешевшою. «Ефект масштабу дозволить зекономити державні кошти, — пояснює Жанна Іванівна. — За нашими оцінками, замість 72 мільйонів буде витрачено 34».

Що дасть законодавець?

Для того, щоб запустити дер­жавний реєстр у тому форматі, в якому він був запланований від початку, доведеться внести низку змін до законодавства. Зокрема, закон про реєстр має багато суперечностей із законом про вибори Президента.

«Сьогодні діє ще той закон, який існував перед другим туром президентських виборів 2004 року. Там є низка недоліків, — каже Любомир Копай. — Після другого туру були внесені хороші поправки, але вони були дійсні тільки для одного голосування («третього туру». — Авт.). Цей закон треба синхронізувати із законом про реєстр».

В офісі ОБСЄ сподіваються, що Верховна Рада вдосконалить законодавство й усуне всі перешкоди для впровадження реєстру. Цього очікують і в Центральній виборчій комісії. Однак Жанна Усенко–Чорна стверджує, що можна обійтися і без законодавчих змін, оскільки «не існує жорстких обставин, які унеможливлювали б впровадження реєстру».

Верховна Рада — заполітизований орган. Який із наближенням виборів ставатиме дедалі більш конфліктним. Очевидно, що ухвалення змін до законодавства потребуватиме політичної волі. «Я не наївний, і не перший день у вашій державі. Я знаю, що політичні ризики існують, — каже Любомир Копай, дипломат зі Словаччини. — Але це внутрішня справа України. Водночас, ми вважаємо, що є всі передумови для того, щоб державний реєстр був повноцінно застосований на президентських виборах».

ІСТОРІЯ

Безкінечний початок

Насправді державний реєстр виборців міг бути готовим уже давно. Але спочатку роботу над базою даних довелося відкласти фактично на рік — через політичні та бізнесові причини.

Історія почалася ще в 2007 році, коли ЦВК оголосила тендер на закупівлю програмного забезпечення. Одна приватна фірма взялася оскаржувати умови тендеру, вважаючи, що вони виписані під конкретну структуру. Відтак усі терміни, призначені для розробки системи, були зірвані, тож ЦВК звернулася до Кабміну з проханням посунути графік робіт. Також Центрвиборчком запропонував змінити процедуру закупівлі — замість тендеру придбати обладнання в одного учасника, без погодження з Міністерством економіки. Уряд пішов назустріч ЦВК і, хоч це суперечило принципу конкуренції та відкритості державних закупівель, ухвалив відповідну постанову. Президент оскаржив це рішення в Конституційному Суді, який визнав його незаконним.

Загалом майже на кожне рішення органу влади з приводу реєстру випадало по судовому позову. У суперечку вв’язалися всі: глава держави, Кабмін, народні депутати, Центрвиборчком, суди, Генпрокуратура, СБУ.

«Це ситуація, в якій нема одного винного, — каже голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко. — З одного боку, процес створення реєстру був зупинений судами. З іншого боку, якби Центральна виборча комісія з самого початку написала прозорі умови тендеру, — процес пішов би швидше. ЦВК є крайньою ланкою у створенні реєстру, тож значна міра відповідальності лежить саме на ній».

Зрештою, Центрвиборчком узагалі вирішив оминути закупівлі й ухвалив рішення розробити програмне забезпечення власними силами. Заступниця голови ЦВК Жанна Усенко–Чорна запевняє, що програмне наповнення — надійне. «Програмні засоби для ведення реєстру — це особлива сфера, і ніхто не може знати краще, ніж ЦВК, що саме потрібно для системи. Ми шукали можливості, як побудувати реєстр, щоб результат не постраждав ні від впливу лобістських груп, ні від забаганок бізнесу. Але сталося так, як сталося: програмне забезпечення було напрацьоване своїми силами. Продукт, який розробила служба розпорядника реєстру, є навіть кращим за той, який ми отримали б, якби провели тендер», — переконує Усенко–Чорна. За її словами, зараз процес створення реєстру вже не є заполітизованим.

ДОПОМОГА

«Для нас велика честь — мати хорошу репутацію»

Координатор проектів ОБСЄ розповів «УМ» про те,
як офіс організації вибирав техніку для реєстру

Значну допомогу у впровадження державного реєстру виборців надав координатор проектів ОБСЄ в Україні, передавши Центрвиборчкому 951 комп’ютер і 557 багатофункціональних принтерів. Ця техніка обійшлася в 1,6 мільйона євро. Гроші надав Євросоюз у рамках проекту, спрямованого на вдосконалення виборчих процесів в Україні, який виконує представництво ОБСЄ.

«Ця техніка значно підвищить можливості органів ведення реєстру. Відповідно, на наступних виборах Україна матиме кращі списки», — каже «УМ» координатор проектів ОБСЄ в Україні Любомир Копай. За його словами, ці комп’ютери — найпростіші, мають мінімум функцій і призначені тільки для наповнення баз даних.

Перед купівлею техніки було оголошено міжнародний тендер. «Із півтора десятка фірм ми мали вибрати одну. У комісію, яка проводила тендер, входили спеціалісти, представники ЦВК, — розповідає Любомир Копай. — Для нас велика честь — мати хорошу репутацію. Ми були зобов’язані вибрати найкращу апаратуру, адже вона має довго служити Україні».

ЦВК одержала техніку на початку квітня. Офіс ОБСЄ мав можливість надати оснащення й раніше, однак не міг цього зробити, оскільки в судах оскаржувався тендер на закупівлю програмного забезпечення реєстру. У рамках створення реєстру виборців ОБСЄ планує здійснити ще два заходи: тренінги для працівників органів ведення реєстру, а також просвітницьку кампанію з популяризації реєстру серед виборців.

Олексій Личковах, радник із питань виборів та управління офісу ОБСЄ, повідомив, що просвітницька кампанія буде адресована всім громадянам. Але особлива увага зосереджуватиметься на двох групах населення: трудових мігрантах і особах, які голосуватимуть уперше. Річ у тім, що після запровадження реєстру відпаде потреба у відкріпних посвідченнях. Люди, які їдуть працювати в іншому місті, зможуть скористатися правом голосу, але для цього треба пройти кілька процедур: «вибути» з однієї дільниці і «прибути» на іншу.