«Північне сяйво» — новий механізм геополітичної нестабільності. Україна — у штучних морозних кишенях
Те, що ми зараз спостерігаємо й у чому живемо, все менше схоже на звичайну зимову кризу й усе більше — на керований сценарій. >>
У Всесвітній день свободи преси, який відзначається 3 травня, Національна спілка журналістів та Інститут масової інформації оприлюднили свої рейтинги «Вороги преси–2008». За те, що у справі викриття «ворогів» ці дві організації діяли не разом, кожна з них уже отримала свою порцію критики. Підходи до складання «чорних списків» у ІМІ та НСЖУ відрізняються, причому суттєво. Спілка журналістів указала на збурювачів локальних конфліктів, тобто на представників судової чи місцевої влади, які «душать» журналістську свободу на місцях. Інститут масової інформації натомість «пройшовся» по відомих усій країні іменах.
Провівши моніторинг порушень прав мас–медіа, ІМІ включив у першу п’ятірку ворогів преси Генпрокурора Олександра Медведька, міністра МВС Юрія Луценка, київського мера Леоніда Черновецького, депутатів–«регіоналів» Сергія Ківалова та Ріната Ахметова. Щодо першого номінанта, то саме на період роботи пана Медведька на посаді Генпрокурора припало закриття справи про напад депутата Олега Калашникова («лауреата» 2006 року) на журналістів СТБ. Юрія ж Луценка засудили за конфлікт із каналом «1+1» та за побиття працівниками міліції фотокореспондентів під час акцій протесту проти незаконних забудов у Києві. Леоніда Черновецького «нагородили» третім місцем за ненадання журналістам інформації щодо роботи міської адміністрації.
Народного депутата Сергія Ківалова експерти засудили за позбавлення волі одеського журналіста Ігоря Яковлєва, а Ріната Ахметова — за позов і моральне відшкодування, витребуване з інтернет–видання «Обозреватель». «Обоз» подав серію статей журналістки Тетяни Чорновіл про минуле Ахметова; позов на суму 100 тисяч доларів олігарх виграв у Лондонському суді).
У списку, складеному НСЖУ, в першій п’ятірці «ворогів» опинилися троє київських суддів — Олена Кальченко, Тетяна Ізмайлова та Наталія Горєлкіна, а також харківський суддя Михайло Бородін. Служителів Феміди удостоїли сумнівної честі за неправомірні й необ’єктивні, з точки зору НСЖУ, рішення, які обернулися для ЗМІ значними матеріальними відшкодуваннями. Також у переліку Спілки два Калетники — Ігор, народний депутат України від Партії регіонів, та Григорій, колишній голова Вінницької облдержадміністрації. Обидва привернули увагу НСЖУ тиском на вінницьку газету «33 квартал», проти якої син та батько Калетники подали вісім судових позовів.
Те, що ми зараз спостерігаємо й у чому живемо, все менше схоже на звичайну зимову кризу й усе більше — на керований сценарій. >>
Це був рік двох уявлень, які зіткнулися лобами. Рік, коли Трамп дивився на Зеленського як на змінну в угоді, а Зеленський дивився на Трампа як на арбітра історії. >>
Про викриття схеми систематичного хабарництва топпосадовців Державної прикордонної служби України – заявили антикорупційні органи. >>
Великий матеріал про людей, які у 2025 році діяли там, де система була на межі: бізнес, спорт, культура, медицина, спецоперації. >>
Лідер Кремля Володимир Путін заявив, що РФ могла б направити в "Раду миру" щодо Сектору Гази 1 млрд доларів із заморожених в США російських активів. >>
Українська політика давно живе за законами барокового театру: тут королеви не йдуть у відставку — їх знімають із трону публічно, під камери, з коментарями експертів і заголовками, які ще вчора здавалися немислимими. >>