Пильні й активні

06.05.2009

В Україні стартує кампанія зовнішнього незалежного оцінювання. Сьогодні понад 400 тисяч одинадцятикласників та випускників минулих років складають перший тест — з історії. Однак три години зосередженої роботи в аудиторіях чекають не лише на майбутніх абітурієнтів, а й на інструкторів, а також громадських спостерігачів, які пильнуватимуть за коректністю дотримання всіх чинних правил проведення ЗНО. Саме минулорічна присутність громадських контролерів, на думку експертів, забезпечила тестуванню реноме об’єктивного, прогресивного методу оцінювання знань, довіру населення і широку підтримку вчительської та учнівської аудиторій.

 

І коридори також під контролем

Окрім добровільних спостерігачів, які зареєструвалися в Українському центрі оцінювання якості освіти (за останніми даними УЦОЯО, їх 4129), за кампанією ЗНО стежитиме цього року низка неурядових організацій. Комітет виборців України, громадянська мережа «Опора», Центр тестових технологій та моніторингу якості освіти за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та кілька інших інституцій упродовж усього періоду тест–кампанії намагатимуться запобігти порушенню процедур ЗНО. А також інформуватимуть громадськість про перебіг тестування. Саме Фонд «Відродження», за словами його виконавчого директора Євгена Бистрицького, започаткував 2002 року тестову систему в освіті України. «Запроваджуючи тестування як метод оцінювання знань, що давно й успішно зарекомендував себе у світі, ми бачили його прогресивним у плані забезпечення вільного доступу до якісної освіти всім бажаючим і таким, що забезпечує антикорупційний принцип при вступі до навчальних закладів», — наголошує пан Бистрицький. Відтак, маючи досвід кількох власних пілотних проектів зовнішнього оцінювання, через кілька років Фонд передав тестування Міністерству освіти і науки.

Залучення представників незалежних громадських мереж до спостереження за проведенням зовнішнього оцінювання, переконаний директор Фонду, важливо ще й тому, що саме цього року вирішиться, чи вистоять чіткі процедури тестування проти намагання скорумпувати і їх — єдину реальну демократичну реформу останніх років.

Спостереження за ЗНО проводитиметься в усіх областях України. Передбачається, що силами згаданих громадських організацій охоплять половину всіх пунктів тестування. Вестиметься спостереження як у самих аудиторіях, так і рекреаційних зонах — наприклад, коридорах. Більшу увагу приділятимуть наймасовішим тестам: українській мові та літературі, математиці й англійській мові. За словами представниці КВУ Наталі Линник, успішна кампанія спостереження за тестуванням 2008 року стала поштовхом до якісних змін у процедурних питаннях, і під час підготовки до ЗНО–2009 було враховано основні рекомендації громадських спостерігачів.

Якщо сусіда списує — шанс утрачаєш ти!

Для цьогорічних контролерів ЗНО від громади розроблено спеціальні пам’ятки. І не пізніше, як через три дні після дня тестування з певного предмета кожен із них має направити письмовий звіт до МОН. Крім того, процес ЗНО контролюватимуть і представники ВНЗ — їхня обов’язкова присутність на пунктах тестування передбачена наказом міністра освіти Івана Вакарчука. Загалом від університетів різних рівнів акредитації буде 1252 спостерігачі. Громадськими спостерігачами, наголошує заступник міністра освіти Павло Полянський, не можуть бути тільки вчителі середньої школи (аби уникнути ймовірного конфлікту інтересів), особи, родичі яких проходять ЗНО, і держслужбовці системи освіти. Пан Полянський переконаний, що навчальні тренінги, організовані для спостерігачів, матимуть ефект. «Громада повинна вірити, знати, що процедура зовнішнього оцінювання була прозорою, а результати — об’єктивними», — каже заступник міністра. І як промовисте підтвердження тези про ефективність ЗНО наводить приклад однієї зі шкіл Рівненщини, яку заступник міністра особисто відвідав напередодні старту цьогорічної тест–кампанії. «Впродовж 20 років випускники цього освітнього закладу не подавали документів до столичних ВНЗ — побоюючись корупції і не маючи «протекцій». А торік семеро випускників школи вступили до найпрестижніших столичних університетів».

Громадських спостерігачів очікує нелегка робота. Попри те, що і УЦОЯО, й МОН, й інструктори підійшли до тест–кампанії підготовленими, існує низка загроз, від яких застерігають експерти. Насамперед — штучний зрив проведення тестування. Йдеться про цілеспрямоване створення неналежних умов тестування (недостатня площа приміщень, зайві шумові ефекти, присутність сторонніх осіб, інсценовані конфлікти в аудиторії). Можливий інший незаконний варіант перебігу подій — надання допомоги абітурієнтам із боку адміністрації пунктів тестування та спостерігачів від ВНЗ: підміна інструкторів в аудиторіях, ігнорування інструкторами порушень із боку абітурієнтів, безпосередня допомога в складанні тестів («підказування» під час тестування або в рекреаційних зонах). І, нарешті, спостерігачам важливо попередити порушення з боку самих абітурієнтів. Адже неправомірними є реєстрація на тестування «підставних» осіб, використання технічних засобів, що передають інформацію, інсценування конфліктних ситуацій, списування. «Ми закликаємо абітурієнтів, які завважили факти списування, негайно повідомляти про них інструкторів, — наголошує Павло Полянський. — Адже інакше — через нечесну конкуренцію — абітурієнт втрачає шанс стати студентом омріяного ВНЗ».

За словами координатора освітніх програм ГМ «Опора» Андрія Гевка, громадський контроль обов’язково супроводжуватиме етапи розгляду апеляцій, перевірки тестів, прийому та оцінки сертифікатів у ВНЗ. Особливо ретельним буде контроль на етапі зарахування до тих ВНЗ, де процес відбору є менш прозорим. У мережі «Опора» вже є такий досвід: її сподвижники вдруге вестимуть моніторинг вступної кампанії.

Соцопитування свідчать: рівень корупції під час вступу до ВНЗ у 2008 році, коли відбулася «прем’єра» ЗНО, зменшився у 3—5 разів. Організатори кампанії громадського контролю сподіваються — цьогорічне тестування стане не менш продуктивним щодо реалізації права на рівний доступ до освіти у нашій країні.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>