Маніфест любові

За дворічну перерву у клубі Bingo група з Мінська «Ляпіс Трубецкой» уперше відіграла сольний концерт. Космічний цирк аутсайдерів, як себе називають музиканти, тріумфально повернувся. Те, що сьогодні відбувається з групою, можна визначити як епоху Відродження. Артисти значно помолоділи, підтягнулися, зайнялися спортом, налаштувалися на хвилю позитиву і запрограмували себе на «все прекрасне». «Фортуна цілує нас у гарячі червоні губи. Ми — заводські хлопці, але зберемо стадіони. Сьогодні у всіх свято!» — починає концерт соліст групи Сергій Міхалок.

І свято відбулося. Аншлаг «Ляпіса Трубецкого» у Bingo показав, що вони вже спокійно можуть зібрати і стадіони, і Палац спорту. У Білорусі за 2008–й їх визнали кращою групою року, в Україні «Маніфест» «ляпісів» став кращим альбомом року на премії «Непопса». Їх більше не асоціюють із банальним роко–попсом. У Києві нонконформістські та анархічні ідеї білорусів сприйняли «на ура». Як і запланував Міхалок, відбувся діалог любові.

Приводом для сольного концерту став вихід потрійного альбому «Ляпіс Трубецкого» «Парад Алле». До нього увійшли платівки «Капітал», «Маніфест» із бонус–треками, які зв’язані спільною музичною і поетичною ідеями, а також DVD із кращими відеокліпами за всю історію групи. Більшість кліпів по телевізору не показують. Сергій Міхалок не скаржиться на політику медіа. Каже, що кліпи не крутять через силу їхньої божественності. «Музичні директори телеканалів просто сліпнуть при зустрічі з прекрасним. Усі наші кліпи практично заборонені Ватиканом. Тому ми вирішили випустити їх на DVD, щоб слухачі могли побачити, чим ми займалися останніх п’ять років», — пояснює Міхалок.

«Ляпіс Трубецкой» не хоче бути модною групою. Вони беруть значно вище. Мода — це сезонність і швидкоплинність, а бути сезонними артистами вони не хочуть, тому орієнтуються на космос, де можна не співпрацювати з владою, бути вільним у тоталітарній державі і займатися хіпі–файтом, тобто тільки й те робити, що читати, писати музику, ходити на тайський бокс і фітнес, а не у гості, часу на клуби не витрачати.

Кілька років тому «ляпіси» перепробували всі можливі наркотики і дуже багато пили. А потім сталася хімічна реакція, в результаті якої музиканти кардинально змінили спосіб життя, стали поетами з мечами в руках, схожими на Айвенго. Тепер їхня «сонячна музика» на основі пафосу, гротеску, бурлеску, клоунади та легкої іронії своїм здоровим позитивом і мертвого підніме з могили.

«Мир и свобода — вот наша цель. Вот наши тезисы — вот наш апрель. Плевать на партийно–церковный расклад. Дружба — религия новых ребят», — сповнені любов’ю «Ляпіс Трубецкой» закінчили своїм гімном київський концерт і подалися у травневому турі заряджати позитивом Білорусь та Америку.