Іван Нечуй–Левицький.
Послання з XVIII століття відкопали в селищі Стеблів Корсунь–Шевченківського району під час відбудови Свято–Вознесенської церкви. Вона постане на горі Спаса, де ще в XVIII столітті був храм, у якому служили священиками спочатку батько Нечуя–Левицького — Семен Степанович, а пізніше — його дядько Амросій.
«Капсулу, склепану із товстої покрівельної жерсті довжиною 27 сантиметрів і діаметром майже 5 сантиметрів, першим помітив у котловані будівельник Василь Король. Коли настоятель храму отець Миколай відкривав капсулу (а вона була закрита ковпачком і добре засмолена), ми так розхвилювалися, що аж дихати перестали», — розповів «УМ» Сергій Хаврусь, завідувач Стеблівського літературно–меморіального музею письменника Івана Нечуя–Левицького. У капсулі, котру, ймовірно, було закладено при зведенні у Стеблові старої дубової церкви Святого Перетворення, орієнтовно ще у 1849 році містився удвоє згорнутий лист із посланням до нащадків, написаний на трьох листочках. І папір, і сам текст добре збереглися, тож його вдалося прочитати.
У листі, якого, безперечно, складав і батько Нечуя–Левицького — парафіяльний священик Семен Степанович Левицький, є молитва «Святій Тройці слава». А далі повідомляється, що «в містечку Стеблів Канівського повіту Київської губернії за повелінням Миколи Павловича, самодержця і государя, з благословення Філарета, митрополита Київського і Галицького, з дозволу власника вотчини Зенона Головінського» будується храм. Є в капсулі і молитва на честь Ісуса Христа. Серед тих, хто підписав послання, є прізвища батька письменника — Семена Левицького, управляючого поміщика, священика села Кошмак, та церковного старости Андрія Кайдаша. Датована записка 10 вересня, а точний рік не відомий — збереглися тільки дві цифри — 18..
«Церква, закладена батьком Нечуя–Левицького, в нашому селі згоріла ще у 1923 році на свято Усікновення. За переказами, пожежу спричинила непогашена свічка. Але є ще одна версія: можливо, то був підпал. Жителька Стеблева Єлизавета Сліпченко, котра була свідком пожежі, згадувала, як церква страшно горіла. Тоді один сільський дядько на прізвисько Маліновчик злостивив: «Бач, святе, а як горить!». На що жінка крикнула йому, мовляв, дивись, на твою хату впало. І точно, частка даху залетіла на хату чоловіка», — розповів завідувач музею Нечуя–Левицького.
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
