Забаганки фрукта-теплолюба

      Скажіть, ну хто не мріяв мати у власному садку розкішного персика, але як його виростити так, щоб і не змерз, і заплодоносив, та ще й щедро? Отже, вiд самого початку. Весна. Посадка саджанців. Багато хто знає, що персик - культура самоплідна, тому запилювача начебто і не потребує. Проте навіть парникові огірки, якщо в теплицю поставити вулики із бджолами, збільшують урожайність майже на третину. Тому жодне господарство не ризикне закласти моносортний сад - обов'язково садять плодові смуги з трьох-чотирьох сортів. Рiч у тім, що ідеальних для персика місць в Україні, зокрема й у Криму, зовсім небагато. У критичних умовах, які частенько переслідують нас останнім часом, самоплідність втрачається, персик стає вимогливим перехрещеником, тому саджайте не менше двох сортів, а ще краще - чотири-п'ять, різного терміну дозрівання, щоб дійсно збирати врожай з початку липня до середини жовтня.

      Поділюся своїм досвідом - Колінз, Соковитий, Золотий ювілей, Ветеран, Турист, Чемпіон осені - у порядку дозрівання плодів. Кожен посадить те, що любить сам. Обрізування під час посадки - обов'язкове. Ми повинні скоротити крону, зменшити споживання вологи, бо навіть якщо саджанець викопали охайно, 90 відсотків всмоктувальної кореневої системи залишилося там, у розпліднику. Не забувайте також, що молодий персик устиг підсохнути, втратив багато вологи, поки дійшов від розплідника до вашого саду, тим більше пролежав прикопаний до весни. Замочіть його хоча б на пару годин, ще краще - на добу.

      Якщо корінь поранений, він не зможе витримати високої концентрації грунтового розчину, тому в посадкову ямку не слід додавати ніякого гною, тим більше свіжого, ніяких добрив, ніяких комплексонів - тільки верхній шар грунту. Хочеш удобрити - будь ласка, але... за півроку. Для осінньої посадки заправте ямку навесні, для весняної - восени, тоді грунт поглинатиме поживні речовини і віддаватиме їх поступово, не обпалюючи коренів. Якщо, коли саджаєте, ллє дощ, це ще нічого не значить - «видайте» відро води кожному «новоселу».

      І саджайте персик, якщо не встигли зробити це восени, поки ще є запаси вологи у грунті. У той же час у садку саме пора провести ранньовесняне обприскування, яке позбавить ваші плодові дерева 80 відсотків шкідників і хвороб. Потім - обрізування.

      Персик обрізують перед цвітінням, по рожевому бутону, що дозволяє регулювати врожай. Існують різні види обрізування, але загальне - максимально освітлити крони. Це так зване чашоподібне формування, коли зрізають гілля, спрямоване всередину крони. Або ж обрізування на зразок виноградного, тобто з формуванням плодових ланок. Щоправда, у своєму садку ми віддаємо перевагу короткому обрізуванню на 1-2 вічка, хоча, залежно від локалізації квіткових бруньок, можливі варіанти.

      Морозна зима вносить у процес обрізування свої корективи. Необхідно видалити всі мертві і сильно підмерзлі пагони, інакше вони стануть розсадником грибкових захворювань, принаджуватимуть шкідників, які живуть у деревині, що відмирає. Окрім того, сухі пагони діють, як гніт, - тягнуть і випаровують вологу, збільшуючи непродуктивне навантаження на кореневу систему і заважаючи доглядати за деревцем. У фазі рожевого бутона вже добре видно живі і мертві тканини.

      Кучерявість листя - одна з найбільш ранніх і шкідливих хвороб персика, що з'являється, тільки-но розпускаються листочки. Вона дуже ослаблює дерево, знижуючи його продуктивність. При перших же ознаках захворювання покваптеся провести обприскування, найкраще - препаратами Топаз (10-відсотковий) чи Купроксат (34,5%).

      Не постійно, але в міру необхідного пізніше захищаю персик від шкідників і хвороб шляхом зелених операцій, які включають у себе обламування, обрізування і проріджування зав'язі. Під час обламування віддаляють зелені незадерев'янілі пагони, що ростуть усередину крони і загущують її, «двійники», зайві пагони, що порушують формування «правильного» дерева.

      При обрізуванні виправляють недоліки весняного обрізування, використовуючи високу здатність персика випускати нові пагони, проводять прискорене формування: обрізаний напівзадерев'янілий пагінець цього року тут же випустить бокові пагони наступного покоління, які до осені встигнуть визріти і ввійдуть у зимівлю повноцінною плодовою деревиною.

      Проріджування зав'язі - досить рідкісна операція. В нашій країні її практично ніхто не застосовує, хоча в сусідній Туреччині це обов'язковий технологічний прийом. Плоди повинні розташовуватися на відстані 20-25 сантиметрів один від одного, грубо кажучи, на довжину секатора. Що це нам дасть? По-перше, нормування врожаю, можливість отримати великі, красиві й смачні плоди. По-друге, не виснажується дерево, яке спочатку годує безліч «зайвих ротів», а потім не спроможне з ними впоратися, тому обсипає левову частку зав'язі разом із витраченими на неї поживними речовинами. І, по-третє, це - агротехнічний прийом боротьби зі шкідниками і хворобами.

      Запам'ятайте: всі плодожерки відкладають яйця в місці зіткнення плодів, на поодинокі ж персики вони зазіхають набагато рідше. Те ж стосується і плодової гнилизни: якщо плоди висять гроном, згниє все гроно, а один загине сам, не заражаючи сусідів. Отже, йдеться і про скорочення пестицидного навантаження, і про поліпшення екології.

      Не треба забувати про наші дерева-годувальники і після збирання врожаю. Попелиці, кліщі, борошнисті і псевдоборошнисті роси, кокомікоз, клястероспоріоз - немає їм ліку. Вони виснажують дерево, заважають закладці нового врожаю, вони накопичуються, щоб з новими силами накинутися на персик у наступному сезоні. Захищайтеся! Допоможіть садку вижити в сушу і спеку, полийте, підгодуйте, обприскайте при необхідності. Він вам віддячить. Але не забувайте і народну мудрість: що занадто - те не здорово. Не переборщіть з азотом. У другій половині серпня скоротіть, а потім і зовсім відмовтеся від поливу - нехай визріє деревина, підготується до зимового спокою, щоб персик не підмерз узимку, зустрів весну рясним цвітінням і порадував багатим урожаєм.

      Якщо ви змогли зберегти здоровий листяний апарат - не треба забирати опале листя, нехай удобрює грунт. Однак дуже заражені листочки краще зібрати і спалити. Якщо в садку розвелося багато хвороб і шкідників, непогано було б провести й осіннє «блакитне» обприскування - знезаразити деревця перед зимівлею. І  все. Нехай відпочиває до наступної весни.