Сказали «топ» - і перескочили!

      Треба, вочевидь, переглянути питання щодо того, який ігровий вид спорту приносить більшу славу нашій країні на міжнародній арені. І не шукайте серед претендентів на лідерство в цьому питанні заполітизованого і фінансово підтриманого державою футболу. Принаймні майстри шкіряного м'яча лише мають на меті участь у чемпіонаті світу, Європи, Олімпійських іграх. Тоді як баскетбол, гандбол і волейбол там давно і не без успіху «прописалися». Гандболістки, скажімо, їдуть на Олімпіаду-2004 в ролі одного з фаворитів. І ось свято на вулицю «ігровиків» привіз волейбольний «Локомотив».

      Визнаємо, що ми чекали цього успіху, інакше б не пропонували кандидатуру Харкова як місце проведення «фіналу чотирьох» європейського Кубка топ-команд. Було обрано австрійський Інсбрук, що не дуже засмутило наших волейболістів. Нагадаємо, що два роки тому залізничники були у «квартеті кращих» цього єврокубку останніми, а минулого року стали «срібними» у фінальній четвірці в Голландії. Напередодні цьогорічної «спроби» наставник слобожанців Сергій Побережченко заявив, що час вигравати почесний трофей, адже нинішній склад команди до цього готовий. І справді, основні кадри «Локо» практично не змінюються вже три роки. Не забуватимемо, що міцну базу боєздатного колективу заклав нині покійний Леонід Ліхно, який віддав клубу майже 30 років.

      Тренерський штаб разом із гравцями зміг продовжити добрі традиції. Упевненості Побережченкові перед виїздом в Австрію додав і перегляд відеокасети матчу їнього  першого суперника - португальського «Кастело-да-Майя». Нічим особливим нашого наставника вони не здивували, крім того, що за португальський клуб грає багато бразильців, які пройшли школу «біч-волея» і тому кваліфіковано діють на задній лінії. Проте в атаці наші суперники виглядали не зовсім переконливо через не надто високий зріст.

      Щодо харків'ян, то була думка, ніби на єврокубкових матчах команди може позначитися втома від напруженого протистояння харків'ян у поєдинках «плей-оф» чемпіонату України з «Азотом». Але виявилося, що «внутрішні» перемоги, які змусили виявити найкращі бійцівські якості «Локомотива», лише загартували команду психологічно. Португальців «Локо» переміг у чотирьох партіях - 3:1 (25:23, 25:18, 21:25, 26:24).

      У другому півфіналі румунський «Дельтаконс» дещо несподівано переміг місцевий «Вассеркрафт» (Інсбрук) - 3:1. Адже відомо, що «фінал чотирьох», за традицією,запрошує до себе головний претендент на трофей.

      Зрозуміло, що у вирішальній зустрічі австрійська публіка вболівала за українців. Але найголовнішим чинником перемоги «Локомотива» у фіналі над румунами - 3:1 (25:18, 22:25, 25:16, 25:20) - стала очевидна перевага наших волейболістів у майстерності, цілеспрямованості і злагодженості колективних дій. Хоча рівень лідерів харківської команди визнав і оргкомітет Кубка, оголосивши капітана Сергія Щавинського найкращим зв'язуючим, а Володимира Татаринцева - найрізноплановішим гравцем турніру.

      Володарями першого в історії волейболу незалежної України єврокубку стали:

тренери - Сергій Побережченко (головний), Ігор Зяблінцев;

гравці - Сергій Щавинський, Володимир Татаринцев, Володимир Титаренко, Юрій Філіппов, Сергій Шульга, Андрій Оніпко, Микола Пасажин, Сергій Кисіль, Віталій Кіктєв, Ігор Дьогтєв, Андрій Адамець, Сергій Звягінцев;

президент клубу - Євген Щербина;

лікарі - Андрій Федорченко, Олег Шишенко.

      Звичайно, величезне моральне задоволення одержав і начальник Південної залізниці Віктор Остапчук, який уже багато років  забезпечує команду всім необхідним.

      Не дивно й те, що перший почесний континентальний трофей прибув саме на Слобожанщину, адже імена легендарних харківських волейболістів Юрія Пояркова та Юрія Венгеровського знає весь світ. Та й 3 тисячі уболівальників, які регулярно заповнюють трибуни спорткомплексу «Ювілейний», уже звикли до переможних традицій. А та впевненість, з якою «Локомотив» здобув Кубок топ-команд, наводить на думку, що цьому колективу вже час замислитися над участю у ще престижнішому чемпіонському європейському турнірі.