Із Суперкубком, зате без ліміту на легіонерів

     Можна не сумніватися, що найближчий місяць шанувальники футболу обговорюватимуть не лише події на «смарагдових полях», а й у розкішних кабінетах футбольних керівників. «Запекла дружба» ПФЛ і ФФУ продовжилася напередодні відкриття другого кола. Як кажуть, «професіонали» обіцяли - «професіонали» зробили. Довгоочікуване введення ліміту на легіонерів обговорювалося на останньому засіданні ПФЛ. Керівник Ліги Равіль Сафіуллін запропонував iз наступного сезону обмежити кількість іноземців, які одночасно виходять у складі команди, до дев'яти і скорочувати цю цифру на одиницю щороку. За цією поступовою системою у 17-му чемпіонаті (2007/08) у стартовому складі можна було б заявити не більше шістьох легіонерів. Здавалося б, це мало б влаштувати більшість клубів, які підписали зі своїми «варягами» тривалі контракти.
     Нововведення спонукало б до зростання і молодих українських футболістів - так є в багатьох країнах - скажімо, Іспанії (де «Расинг» навіть оштрафували за перебір легіонерів на полі), Туреччині, подібне рішення визріло й у Росії. Проте під тиском президента ФФУ Григорія Суркіса це питання було... знято з голосування! Більше того, він акцентував увагу на тому, що «Динамо» і «Шахтар» не сприйматимуть обмежень у будь-якій формі. Хоча, за логікою, керівник Федерації повинен насправді турбуватися не про клуби, а про збірну. А так, на жаль, народний депутат «від футболу» ще раз показав, «хто у хаті господар», нагадавши, що ФФУ має право заблокувати рішення ПФЛ про ліміт на легіонерів. Тепер до цього питання сторони повернуться на початку квітня. Враховуючи, що у виконкомі та раді ФФУ при голосуваннях існує хронічна «одностайність» на підтримку пропозицій Суркіса, перспектив у «квотування» немає ніяких.

      На думку спортивного відділу «УМ», функціонери вигадують проблему там, де її немає. У всьому світі кожен гравець має вартість, яка відповідає його якості. Не можна порівнювати наслідки від запрошення легіонерів у «Шахтар» і «Динамо» та тих, що приїхали на заробітки в інші клуби. Якби в нас із напіввідомих причин не приховувалася вартість трансферів гравців, вихід iз цієї ситуації був би дуже простий: не обмежувати кількість гравців, які коштують, скажімо, від 4 млн. і більше, бо це гарантує високий рівень футболіста. А кількість тих, що вартують менше, треба, звичайно, обмежити. Ні до чого ганяти туди-сюди пересічний непотріб пачками. За цими балканцями і Ко справді нашій молоді не пробитися. І не слід думати, що бідні команди від такого ліміту постраждають. У елітній лізі, за визначенням, не повинно бути банкрутів, інакше це не професіональна ліга, а аматорська.

      Ця ідея запрацювала, якби наші футбольні інстанції скоротили б кількісно вищу лігу. З цього приводу донецький «Шахтар» розповсюдив офіційну пропозицію свого президента Ріната Ахметова, за якою з сезону-2005/06 в еліті мало б грати лише 10 команд у чотири кола, як у Шотландії та Швейцарії. Переваги тут очевидні - збільшення кiлькостi матчів між сильними клубами і радикальне зменшення кiлькостi ігор, у яких команди уникають боротьби, демонструючи антифутбол. Недоліки системи теж очевидні - у першій лізі розігруватиметься лише одна путівка у вищу лігу, в багатьох містах щезне елітний футбол, не приїжджатимуть «Динамо» і «Шахтар» зі своїми зірками... Навряд чи спонсори, скажімо, «Зірки», «Металіста», «Волині», «Закарпаття», «Кривбасу» тощо чекатимуть по кілька років, поки їхньому клубу пощастить здобути ту єдину путівку «нагору». Навряд чи й це рішення буде прийнято футбольними зверхниками.

      А що було нарешті підтримане на засіданні ради ПФЛ минулого уїк-енду, так це введення з наступного сезону турніру дублерів (як і при Союзі, ці матчі гратимуться за день до поєдинку основних складів). Окрім того, 10 липня чемпіон України та володар Кубка на нейтральному полі розіграють національний Суперкубок.