За що й боролась«Аль-Каїда»

16.03.2004
За що й боролась«Аль-Каїда»

Прем'єр-елект Хосе Луїс Родрігес Сапатеро.

      На недільних загальних парламентських виборах іспанці якнайжорсткіше покарали правлячу Народну партію за те, що вона втягла країну у війну в Іраку та вперто стверджувала, що за кривавими замахами за три доби до виборів стоїть баскська сепаратистська організація ЕТА, хоча з'являється все більше підстав вважати, що замахи здійснила «Аль-Каїда». Народна партія прем'єр-міністра Хосе Марії Азнара програла вибори до нижньої палати парламенту опозиційній Соціалістичній партії та тим самим втратила право сформувати наступний уряд країни. Щоправда, народники зуміли зберегти більшість у верхній палаті парламенту - cенаті. Правий уряд Азнара за вісім років перебування при владі досяг незаперечних економічних успіхів, вивів іспанську економіку в «передовики» Європейського Союзу, але при цьому не зумів налагодити довірливі відносини з власним народом, не враховував суспільні настрої - 90 відсотків іспанців виступають проти участі їхньої країни у війні в Іраку. Іспанці голосували під впливом емоцій та вражень від терористичних замахів минулого тижня. Можливо, вони невдовзі пожалкують з приводу того, що піддалися імпульсу моменту. Як заявила одна жінка кореспонденту Сі-Ен-Ен y день виборів: «Ми проголосували серцями, а не гаманцями».

      Позавчора на виборчі дільниці з'явилися 77,21 відсотка уповноважених до голосування, що на 8,5 відсотка більше, ніж на попередніх виборах 2000 року. Ось результати «голосування серцями» (станом на вчорашній день після підрахунку 99,99 відсотка голосів): Соціалістична партія - 42 відсотки, Народна партія - 38 відсотків, Об'єднані ліві - п'ять відсотків, Каталонська регіональна партія - три відсотки, Республіканські ліві Каталонії - 2,5 відсотка. З 259 мандатів до cенату 102 вибороли народники. Соціалісти, щоправда, не здобули більшість місць у нижній палаті, але без особливих проблем залучать до коаліції інші ліві партії і створять уряд. Повною сенсацією є те, що його очолить лідер соціалістів Хосе Луїс Родрігес Сапатеро, шанси якого на прем'єрське крісло ще тиждень тому оцінювалися як один до п'яти.

      Новий голова уряду заявив, що боротьба з тероризмом буде його пріоритетом, але при цьому також повідомив, що після відповідних консультацій з політичними партіями країни та зарубіжними партнерами прийме рішення про вивід іспанського військового контингенту з Іраку. Якщо за замахами в Іспанії минулого тижня дійсно стоїть «Аль-Каїда», то можна вважати, що ісламісти досягли дуже багато: змінили уряд в одній з провідних країн Заходу та добилися виведення військ цієї країни з Іраку.

Олександр ШИМАНСЬКИЙ.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>