Купи собі пенсію!

Кабмін вигадав чергові побори для вітчизняного малого бізнесу. Саме в кризу уряд згадав про підприємців, що сплачують страхові внески за спрощеною системою — єдиним податком. Отож з 1 травня пенсійні відрахування для таких бізнесменів зростуть більш ніж удвічі. Експерти тим часом наголошують: таке рішення вже десяток років назрівало, однак зараз не найкращий для нього час. Підприємці, які й так ледь зводять кінці з кінцями, не надто раді нововведенням і погрожують відійти «у тінь». А опоненти урядовців узагалі називають це рішення незаконним і прогнозують зливу судових позовів до держави.

Платити мають усі!

У Кабміні цілодобово працює калькулятор: у Пенсійному фонді дірка в 6,6 мільярда гривень — треба ж її якось закривати. Благородна місія рятівників дісталася малому бізнесу — тепер підприємці, які працюють за спрощеною системою оподаткування, мають платити пенсійні щомісячні внески у розмірі не 60—84 гривень, а як мінімум 208.

Міністр праці та соціальної політики України Людмила Денисова запевняє: все по–чесному. «Переконана, соціальна справедливість має полягати в тому, щоб держава була справедливою до всіх своїх громадян. А рівність у правах забезпечується рівними обов’язками», — стверджує урядовець. І, мовляв, кожен повинен заздалегідь подбати про свою майбутню пенсію, сплачуючи відрахування до Пенсійного фонду. «Страхові внески сплачують шахтарі, вчителі, лікарі та інші громадяни — у різних розмірах, але не менше мінімального (208 гривень). І лише суб’єкти підприємницької діяльності сплачують від 6 до 84 гривень внеску до Пенсійного фонду, але при цьому, як і всі інші, претендують на пенсійне забезпечення», — наголошує міністр.

Нині за спрощеною системою свої відрахування до Пенсійного фонду здійснюють майже півтора мільйона українців. А кожна зайва сотня з них щомісяця дозволить, на переконання урядовців, стабілізувати бюджет Пенсійного фонду. Твердження ж деяких політиків, що своїм рішенням уряд заганяє бізнес у глухий кут, у Кабміні називають популістськими заявами. Адже серед «спрощенців» — власники крамниць, кінотеатрів, супермаркетів, а вони, вважають урядовці, далеко не найбідніші версти населення. «Указу Президента про спрощену систему оподаткування — десять років. За цей час мінімальна пенсія збільшилася в 33 рази, середня — у 16 разів (була майже 57 гривень, нині — 912). Середній пенсійний внесок був 56,35 гривень, нині — 482. Це — удвічі менше ніж розмір середньої пенсії. Всього за ці десять років було здійснено 55 перерахунків пенсій, і сім мільйонів громадян за цей період вийшли на пенсію. А страховий внесок «спрощенців» як був 6 гривень 40 копійок, так і залишився», — запевняє Людмила Денисова.

Глава Держкомпідприєм­ництва Олександра Кужель узагалі вважає, що збільшенням поборів із бізнесменів уряд... збереже спрощену систему оподаткування від намагань її ліквідувати. «Ті, хто нині сплачує 200 гривень, повинен доплатити до Пенсійного фонду 108. Це не така величезна сума для підприємців», — переконана Олександра Ку­жель.

Рішення потрібне, але не вчасне

Експерти оцінюють нововведення неоднозначно. «Зрозуміло, що підґрунтя цього рішення полягає в тому, що Україні необхідно підвищувати фіскальну збалансованість, у тому числі потрібно шукати фінанси для забезпечення Пенсійного фонду, — каже Ярослав Жаліло, керівник Центру антикризових досліджень. — Дійсно, створюється трохи дивна ситуація: малий бізнес, що працює за спрощеною системою оподаткування, по суті виключений із солідарної пенсійної системи. Але дуже невдалий для цього рішення обрано момент: Україні потрібно, щоб малий бізнес розвивався, адже це хороша альтернатива і по зайнятості, й по досягненню економічної активності. А за нинішніх умов підвищення фіскального тягаря малому бізнесу — несприят­ливий чинник для розвитку останнього». Отож Ярослав Жаліло зазначає: збільшені побори — додатковий стимул для тінізації роботи дрібних бізнесменів. «Це стане також додатковим ударом по конкурентоспроможності малого бізнесу», — стверджує експерт.

Самі ж підприємці реагують по–різному. «Я буду все сплачувати, як потрібно. Для мене це не такі вже великі кошти — не розумію взагалі предмету дискусії, — каже власник торгової точки на черкаському базарі Андрій Дзига, — невідомо, як життя складеться: може, та пенсія буде потім моїм єдиним прибутком». «А я від пенсії відмовляюся! І платити не буду. Можете не сумніватися, наш народ знайде 101 спосіб ухилитися від сплати податків. І тут викрутимося, — каже бізнесмен Антон, — наприклад, перейду з єдиного податку на звичайний і вказуватиму у звітах нуль від прибутку. А як ви хотіли? Зараз криза. Кожна копійка рахується».

Житомирський бізнесмен Віктор Кружко вважає рішення уряду несправедливим: «Я ще зрозумів би це збільшення пенсійних зборів у комплексі з іншими заходами. Але в період кризи підвищувати розмір пенсійного внеску для підприємців, щоб заплатить пенсію депутатам, суддям і генералам — це просто цинізм».

Півмільйона підприємців — у тінь

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна оцінює постанову Кабміну вкрай негативно. І запевняє: ініціатива уряду відправить у тінь щонайменше півмільйона дрібних бізнесменів (і держава лише втратить надходження) — причому зачепить це нововведення малий бізнес і в жодному разі не торкнеться ділків, які займаються відмиванням коштів.

«Підприємці вже багато років сплачують єдиний податок і роблять за своїх найманих працівників усі страхові внески на загальних засадах, але за себе ці фізичні особи сплачували до Пенсійного фонду лише частку з єдиного податку, — каже Ксенія Ляпіна. — Чому так? Наприклад, якщо людина володіє великим бізнесом, має акції чи частку в статутному капіталі великого бізнесу, то її дивіденди не обкладаються ніяким пенсійним внеском — тому що це доходи від бізнесу, а не від найманої праці. Власне, приблизно так воно було й у підприємців. Ця стабільна система склалася. І це були помірні податки, які підприємці були готові сплачувати. І завдяки цьому, власне, вони легально існували багато років. Зараз Кабмін сприйняття «помірних податків» порушив, збільшив для деяких категорій удвічі, а то й утричі навантаження».

А для більшості найдрібніших підприємців, переконана народний депутат, це буде дуже суттєвим ударом. «Якщо це рішення набуде чинності, то це змусить багатьох підприємців згорнути свою діяльність, — прогнозує Ксенія Ляпіна. — Тим більше що найдрібнішим підприємцям це зробити дуже легко — вони просто переведуть свій бізнес у нелегальний сектор. А на кожному куті контролера не поставиш. І вся торгівля на базарі, яка зараз більш–менш є цивілізованою (вона далека від ідеалу, але принаймні люди сплачують податки), дуже легко перейде просто під паркан. При цьому підприємці виграють тричі: по–перше, вони не платять ані податки, ані пенсійні внески, по–друге, їх контролює тільки міліція (бо легальних підприємців у нас контролюють усі, кому тільки не лінь: санстанція, Держстандарт, пожежники, податкова). Нелегальні бізнесмени ж — це парафія лише міліції. Підприємцю насправді легше дати міліціонеру 100 гривень — і він ще й охоронятиме його за ці гроші».

Саме рішення про збільшення відрахувань для бізнесменів було досить несподіваним (враховуючи й той факт, що Юлія Тимошенко неодноразово запевняла, що не допустить зростання поборів для малого бізнесу). До того ж такі зміни мають ухвалювати, кажуть фахівці, як мінімум за півроку до того, як вони набудуть чинності.

Кабмін потягнув ковдру на себе

Водночас експерти звертають увагу: урядове рішення не таке вже й бездоганне з юридичного погляду. У секретаріаті Президента вже заявили, що Кабмін перевищив свої повноваження, змінивши розмір пенсійних внесків для підприємців. Адже за законом про загальнообов’язкове пенсійне страхування, розмір внесків встановлюють лише закони України. А отже, Кабмін взяв на себе повноваження Верховної Ради.

Підприємці вже написали колективного листа до Прем’єра, у якому вказують на суперечності постанови й вимагають її скасувати. Бізнесмени кажуть: якщо ігноруватиметься ця вимога вони оскаржуватимуть урядове рішення в судах. Саме зливу судових позовів у найближчому майбутньому прогнозує Ксенія Ляпіна. І шанси, кажуть юристи, перемогти у підприємців чималі.

Тим часом бізнесмени активно обговорюють нововведення в інтернеті й укотре згадують «незлим тихим словом» державу з її поборами. «Я вам скажу, що «бандюки» в 90–х були більш лояльні до підприємців, ніж сьогодні держава і банківська система, — обурюється в одному з інтернет–форумів столичний бізнесмен Сергій. — Ще трохи — і за повітря будемо платити. А чим наша держава допомогла підприємцям, окрім введення нових податків, ринкових зборів, патентів, дозволів і ліцензій? Що держава зробила для нас? Так чому я повинен платити їй, якщо я не впевнений, що мої гроші підуть на користь людям, а не будуть розкрадені. Чому коли надворі криза і бізнес заморозився, банки «доять» нас без кінця, дер­жава лише підкручує гайки? А, може, сказати краще такій дер­жаві: не дочекаєшся від мене ні копійки!».