Голові українського уряду не позаздриш. Вона сама загнала себе у глухий кут. Вирішивши, що в президентську гонку краще вступати, маючи під собою прем’єрське крісло, Юлія Володимирівна явно проґавила той момент, коли цим кріслом треба було б красиво поступитися. Тепер усі шишки від негараздів глобальної фінансово–економічної кризи сиплються саме на неї.

«Просунутий» комбат від­різняється від пересічного тим, що знає істину: все, що проіржавіло та розвалилося, треба акуратно пофарбувати! Приблизно так само, у порівнянні з ліберальним, діє пересічно–популістський уряд. У той час, коли провідні західні економісти намагаються вгадати, коли економіка сягне дна і почне зростання, вітчизняний Кабмін щосереди готує для преси добру новину і неодмінний висновок — криза ось–ось закінчиться!.. І не просто так говорить, а економічними показниками ілюструє. Втім більшість із цифр, якщо уважно придивитися, є трохи «підфарбованою».