«Саркофаг» для Євро–2012

Учора — напередодні чергових роковин аварії — у Чорнобильській зоні влаштували церемонію з нагоди завершення будівництва промислового комплексу поводження з твердими радіоактивними відходами та передачі його українській стороні. В урочистому заході, зокрема, взяли участь міністр із надзвичайних ситуацій Володимир Шандра та голова представництва Європейської комісії в Україні Жозе Тейшейра. Комплекс профінансував значною мірою Євросоюз, а збудувала німецька фірма RWE NUKEM GmbH. Новий промоб’єкт призначений для приймання, переробки і захоронення твердих радіоактивних відходів ЧАЕС.

Завершення ПКПТРВ — справа хороша і важлива, однак усе ж належить до «другого ешелону». А в першому — величезний довгостроковий проект: так званий «Новий безпечний конфайнмент» (НБК). «Конфайнмент» — саме така тепер усталена англійська назва «саркофага №2», що має накрити той, що був зведений у пожежному порядку ще в листопаді 1986 року. Адже, хоч би що казали про безпечність Чорнобиля, небезпеку він приховує неабияку. За збігом обставин, введення в експлуатацію «конфайнмента» передбачено на весну 2012 року. Коли складали плани, про можливість проведення в Україні Євро–2012 не доводилося і мріяти. А тепер виходить, що підготовка до футбольного чемпіонату Європи і зведення «Укриття–2» на ЧАЕС відбуваються паралельними курсами. І якщо до футбольного форуму треба витрачати власні гроші, то «конфайнмент» має оплатити та сама Європа. Власне, встигати ніби й необов’язково, але план є план.

Небезпека — в невідомості

«Небезпека 4–го енергоблоку полягає передусім у тому, що нам відомо максимум 60 відсотків даних про вміст «саркофагу», — каже Володимир Каштанов, заступник технічного директора ЧАЕС із питань об’єкту «Укриття». Решта приміщень апокаліптичної конструкції недоступні для досліджень або через високі радіаційні поля, або через непроникні перешкоди, що виникли під час вибуху 1986 року, або через залитий туди бетон.

Ризики аварійного об’єк­та — відомі й невідомі, а тому ще більш небезпечні. Скажімо, на ЧАЕС досі не знають, чи потрапляють радіонукліди зі зруйнованого реактора в ґрунт під станцією і, відповідно, в підземні води, навколишні річки тощо. У Чорнобилі тільки збираються запускати в рідкий вміст 4–го енергоблоку реактиви й «ловити» їх за межами «Укриття».

Але якби небезпека під «саркофагом» обмежувалася тільки можливими стоками. Її різновидів значно більше. Ще більш загрозливим є радіоактивний пил, кількість якого збільшується під дією мікрокліматичних умов і виноситься назовні «Укриття». Також існує небезпека руйнації окремих будівельних конструкцій енергоблоку, що може спричинити значне зараження як проммайданчика ЧАЕС, так і прилеглої місцевості. Крім того, на ЧАЕС не виключають виникнення самопідтримуваної ланцюгової реакції, надто ж під дією дощової вологи, яка проникає зараз під старе «Укриття».

Керівництво станції та МНС запевняє, що всі чутки про «вибухи» та інші «викиди» в Чорнобилі, які виникали в останні роки, не мають під собою жодних підстав. На великому плазмовому табло при вході до адмінбудівлі ЧАЕС, де показано вигляд станції згори, світяться лише зелені вогники — це значить, що на всіх майданчиках, крім власне 4–го блоку, радіаційний фон у межах норми. Однак ризики існують. І щоб їх ліквідувати, слід спочатку звести гігантських розмірів запобіжник — «конфайнмент».

Нове «ярмо» для реактора

Ми стоїмо на заскленому оглядовому майданчику під самим зруйнованим блоком. Звідси до «саркофагу» — якихось сто метрів. Пан Володимир показує, де саме ведуться підготовчі роботи для спорудження «конфайнмента», де прокладуть рейки, як саме на енергоблок «надягнуть» новий захисний елемент.

Ширина прольоту проектованої аркової конструкції сягне 257 метрів, висота — 108, довжина — 150 метрів.

Планується збирати мак­симально великі частини «саркофага–2» віддалік нинішнього «Укриття», аби обмежити всі ризики. Уже потім ці арки — схожі на «ярмо» «дружби народів» у Києві — одна за одною насунуть на 4–й енергоблок і з’єднають, як чохол. А вже після цього слід буде перетворювати «конфайнмент» на екологічно безпечний об’єкт — демонтувати під цим «чохлом» нестабільні конструкції, які зараз тримаються «на чесному слові», вилучати радіоактивні відходи тощо.

Навіть після 2012 року роботи буде ще на півстоліття. Ще б пак, всередині «саркофага» зараз лишається приблизно 185 тонн ядерного палива — близько 95 відсотків тієї кількості, що була в реакторі на момент аварії — 1 год. 23 хв. 26 квітня 1986 року. Зараз сумарна активність цієї «зарази» становить приблизно 16 млн. кюрі. Обсяг самого радіоактивного пилу, за скромними оцінками фахівців ЧАЕС, сягає 1,5 тонни!

Фахівці звертають увагу на те, що «саркофаг–1» у Чорнобилі встановлювали в складних радіаційних умовах, дистанційно, без належного обслідування пошкоджених конструкцій, а тому — ненадійно. Зараз на Роботи з посилення балок, зміцнення опор, екранування тощо тривають постійно. Унаслідок ремонтних заходів 1997—1998 і 2004—2008 рр. вдалося знизити ризик руйнації «саркофага» на термін до 15 років. Натомість термін надійності нового безпечного «конфайнмента» обчислюватиметься сотнею років.

Ціна питання — понад мільярд доларів

Утім, хоча конкурс задля перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему оголосили ще в 1999 році, наразі не існує конкретної цифри вартості цього проекту. Сам проект буде готовий цього року, роботу над ним завершує група з працівників державного спецпідприємства ЧАЕС і компаній Bechtel (США), Battelle (США), EDF (Франція). Підрядником, тобто власне будівником, буде французьке спільне підприємство «Новарка», утворене компаніями Bouygues і Vinci. Споруджувальні роботи за проектом SIP («План втілення заходів») мають вкластися приблизно в два з половиною роки.

Попередньо орієнтовну вартість проекту називали на рівні десь 800 млн. євро, однак у світлі останніх економічних пертурбацій ця сума могла значно зрости.

Гроші Європа ще не дала, але має дати — частинами. «Свідченням того, що така серйозна фінансова організація, як Європейський банк реконструкції і розвитку, готова й надалі фінансувати об’єкт «Укриття», є факт підписання угоди між урядом України і ЄБРР про надання додаткових 35 мільйонів євро для «Укриття». Значить, міжнародні фінансові організації задоволені тим, як використовуються кошти», — каже міністр із надзвичайних ситуацій Володимир Шандра.

Засідання ради донорів з цього питання збираються двічі на рік. Останнє — 15 грудня 2008–го в Лондоні, наступне — у липні в Києві. Саме в столиці України має бути підтверджене рішення про фінансування «конфайнмента». «На даний момент кошти є, вони перебувають на рахунках ЄБРР і використовуються відповідно до графіків», — каже пан Шандра.