Екстремали готові підкорити Чорний Черемош. (Фото з сайту www.gruada.com.ua.)
Туристичні агенції цієї весни отримали вдвічі менше замовлень на закордонні тури. Тим часом українці, які за останні кілька місяців уже звикли економити, обирають на травневі свята вітчизняний туризм. В Україні є дуже багато місць, які не залишать байдужим навіть найдосвідченішого туриста. А особливо навесні, коли в природних заповідниках і долинах розцвітають квіти, в горах тане сніг, наповнюючи талою водою бурхливі струмки і водоспади, а морське узбережжя прогрівається до 20—22оС. Усе це неабияк манить, проте багато людей починає думати, що «було б непогано поїхати десь на кілька днів», лише перед самими святковими вихідними. Тоді, коли вже неможливо домовитись ні про квитки на поїзд, ні про житло. Тож якщо у шафі припадає пилом рюкзак, а серед останніх фотосесій — лише хроніки гулянок та краєвид з балкона, — саме час вирушати у подорож. «УМ» допоможе визначитись, де і як провести омріяні вихідні!
Найекзотичнішим місцем для «дітей асфальту» залишаються Карпати. Втомлені буднями «паломники» направляються в гори по нові враження. Романтиків на травневі свята запрошують у Долину нарцисів, унікальний біосферний заповідник, що за чотири кілометри від закарпатського міста Хуст. Біле море диких нарцисів щороку розцвітає на площі 256,5 гектара. Цвітіння припадає на різний час травня. Та цьогоріч на травневі свята туристи таки отримають можливість побачити це унікальне явище, кажуть у Карпатському біосферному заповіднику. «У нас цвітіння нарцисів очікується вже на початку травня, — розповіла «УМ» начальник відділу пропаганди, екоосвіти і рекреації заповідника Вікторія Бундзяк. — Хоча початок цвітіння дуже залежить від погоди...». Як запевнила «УМ» пані Вікторія, долина цвістиме до кінця травня.
Хтось скаже: «А що, наче я нарцисів ніколи не бачив!». Але унікальність саме цих квітів у тому, що більш ніде у світі вони не квітнуть на висоті 200 метрів над рівнем моря, — лише на Закарпатті. Та ще й у такій кількості! Загалом у Долині нарцисів представлено 498 видів різних рослин, у тому числі 15 квітів, які занесені в Червону книгу, 16 видів орхідей, 104 види птахів і 24 види метеликів! Та цю красу можна лише споглядати, зривати квіти суворо заборонено. Штраф — більше ста гривень.
Ціни порівняно з минулим роком не змінились, кажуть у заповіднику. Дорослим за вхід на долину доведеться викласти «аж» п’ять гривень, студентам — три, а для дітей вхід вартує дві гривні. До слова, на території заповідника функціонує й Музей нарциса, який відкрили лише минулого року.
Відчайдухів, які віддають перевагу справді активному відпочинку, приправленому шаленим адреналіном, обласний туристичний клуб Тернополя запрошує на триденне карпатське «родео» — сплав порогами другої–третьої категорії складності гірської річки Чорний Черемош. «Це обійдеться у 1050 гривень», — повідомляють організатори, зазначаючи, що для участі у сплаві не потрібно особливого досвіду чи фізичної підготовки. Все ж є одна умова: вік екстремала — не менше 17 років. При бажанні можна поєднати водні мандрівки та сходження на карпатські вершини. Так, найбільш витривалим туристам пропонують чотириденну водно–гірську мандрівку: сходження на Гринявські полонини (1300 м) та гору Піп–Іван (2028 м) і рафтинг (екстремальний сплав) гірською річкою. Такий травневий марафон обійдеться в 1200 гривень.
Пропонують різний «транспорт» для долання неслухняних гірських річок: судна катамарани, що складаються з двох надувних паралельних балонів і металічного каркаса, та рафти — човни з високими бортами з цупкої тканини, які можуть проходити на більш екстремальних маршрутах. «Хто повніший, може сідати на рафт десь позаду, а для тих, хто хоче адреналіну, варто сідати попереду — вас там може залити водою по пояс, іноді й по шию!» — розповіла «УМ» менеджер із дозвільного відпочинку обласного туристичного клубу міста Тернопіль Юля Кашуба. За словами нашої співрозмовниці, зараз найбільш актуальна пропозиція для рафтингу —Чорний Черемош. «Якщо взяти весь Черемош, то на ньому є ділянка зі складними порогами і друга — не така захоплююча ділянка, але й не така спокійна, як інші річки, — каже Юля. — Черемош — це найважча за складністю річка в Україні».
Для тих, хто не хоче надмірних фізичних навантажень та пришвидшеного серцебиття, а має бажання спокійно помилуватись чудовими пейзажами, пропонують сплави Дністром. Маршрут для туристів пролягає у Дністровському каньйоні. Тут можна побачити реліктові ліси, колонії диких птахів, травертинові печери і гроти, водоспади, багато фортець. За такі «водні прогулянки» правлять близько шестисот гривень. Також пропонуються сплави Південним Бугом. Та якщо в когось і виникло бажання спробувати себе на українських річках, не варто гаяти часу. «До нас звертається дуже багато туристів, на 1–4 травня вже місць немає, — попереджає співрозмовниця «УМ». — Трошки менше людей забронювали рафтинг на 9–11 травня, а на 5–8 травня запрошуємо тих, хто не встиг приїхати на свята, але має можливість відпочити в ці дні».
Аби побачити японське екзотичне дерево сакуру (японська вишня. — Авт.), не потрібно їхати в Японію! Закарпатська столиця прихистила в себе це примхливе деревце. Сакуру привезли в Ужгород у 20–х роках минулого століття — ботаніки дослідили, що специфічний закарпатський клімат справді дуже добре підходить для цього дерева. Щоб помилуватися буйним цвітінням японської вишні, в травні до Ужгорода їдуть тисячі романтиків. За інформацією «УМ», екзотичне дерево вже тиждень, як зацвіло, і тішитиме людське око ще приблизно декаду.
Загалом в Ужгороді росте більше тисячі японських дерев. Тут навіть можна придбати сакуру в комунальному підприємстві «Агромікс» за 50—150 гривень залежно від віку дерева. Ще одна перлина міста, варта уваги, — найдовша в Європі липова алея на набережній Ужа. Уздовж 2 кілометрів 150 метрів (!) росте шість сотень дерев чотирьох видів — кримська, американська, канадська та широколиста липи.
Сьогодні телебачення рясніє повідомленнями: «відпочинок у чотиризірковому готелі, вид на гори, всі умови для проживання...». Навіть розкручені зірки естради розвеселять! Але для тих, хто шукає справжнього колориту, жителі гірських сіл пропонують свої житла за демократичною ціною. У Карпатах туристів покатають на конях, поведуть на озера та соляні шахти, на скелі та полонини, напоять теплим молоком... А якщо хтось має обмаль часу на це і шукає можливість за один день побачити Карпати в усій красі, то, напевно, найбільш захоплюючою буде подорож на «Карпатському трамваї», який провезе вас по 30–кілометровому маршруту через гірські ліси, річки та водоспади.
Чесно кажучи, трамваєм цей незвичайний гірський транспорт назвати важко. Це потяг, що складається з локомотива, двох закритих вагонів та одного вагона–кабріолета. Він пересувається унікальним вузьким залізничним полотном, яке проклали ще наприкінці ХІХ століття карпатські лісопромисловці. Тоді чорний, як смола, вузькоколійний паротяг кілька разів на добу повагом, зі швидкістю п’ять–десять кілометрів на годину, вирушив у черговий маршрут: шлях таких поїздів пролягав здебільшого до водних джерел і санаторно–пансіонатних баз. Цікаво, що свого часу вузькоколійкою з однаковим ентузіазмом користувалися партизани УПА і загони НКВС, намагаючись уполювати одне одного. Поміж тим у повоєнний час вузькоколійка стала головним транспортним «конем». Донині «Карпатський трамвай» служить основним транспортом і для лісорубів.
Загалом до Першої світової війни в горах було споруджено вісім вузькоколійок. Нині вдалося «реанімувати» лише цей залізничний маршрут, тож це єдиний гірський потяг в Україні. Тривалість поїздки маршрутом «Карпатський трамвай» зазвичай вісім годин від села Вигода до урочища Магура. Зупинятимуть потяг для туристів поблизу гідрологічної пам’ятки природи — болота Ширковець, де у травні зацвітає багульник і ростуть 300–річні карликові сосни. Також екскурсоводи мандрівникам покажуть мізунське джерело мінеральної води «Нафтуся» і содові джерела, які ще називають похмільними, та мізунські водоспади.
До свят маршрут скоротили з восьми до чотирьох годин. Екскурсоводи скаржаться — не встигають повозити по Карпатах усіх бажаючих. «Ми встигаємо робити по два виїзди на екскурсію в день. Поїзд розрахований на 60 пасажирів, — розповів «УМ» екскурсовод «Карпатського трамвая» Любомир Яцків. — Квиток у нас коштує 50 гривень. Відправлення поїзда в суботу та неділю об 11.00 та в четвер о 15.00».
Травневі свята — найкращий час, аби приїхати в біосферний заповідник «Асканія–Нова». Уже наприкінці квітня тут зацвітають тюльпани, а на початку травня — маки та гвоздики. Заповідний степ, якого ніколи не торкався плуг, зараз зелений, як ніколи. Тут витають запахи близько п’ятсот різних видів рослин, притаманних лише дикому степу. Але сюди варто поїхати не тільки заради неймовірних пейзажів. Головне — зараз працівники «Асканія–Нова» випускають у степ табуни диких копитних із різних континентів — бізонів, сайгаків, ланей, коней Пржевальського, туркменських куланів, благородних оленів, кафрських буйволів... А в другій декаді травня випустять ватусі, стадо антилоп канна, гну та нільгау, зебр та вихідців з далекої Індії — гаялів.
Біосферний заповідник «Асканія–Нова» пропонує екскурсійні маршрути для будь–яких вибагливих туристів. Так, на дві з половиною години ви можете заглибитись у зоологічний та дендрологічний парк, на коні або мікроавтобусом проїхатись до табунів диких тварин у заповідний степ. Як повідомили «УМ» в заповіднику, пішохідна екскурсія для дорослих обійдеться в 15 гривень, а за дітей доведеться заплатити 10 гривень. Проїхатись у мікроавтобусі заповідником вартуватиме 35 гривень із людини, а кінна мандрівка для одного туриста обійдеться в 120 гривень.
Канали замість вулиць, човни — єдиний вид транспорту. Це не Венеція, хоча саме з цим знаменитим містом порівнюють скромне українське містечко Вилкове на Одещині. Розташоване у пониззі Дунаю, Вилкове стоїть на воді. Утім чималу частину його вже замостили бетонними плитами, і канали лишилися лише в самому центрі. Роль тротуарів тут виконують кладки — настили з дощок, що височіють над водою й простяглися вздовж єриків (так вилківці називають свої канали). Імпровізована пішохідна доріжка вузька й дуже нестійка — «грає» під вагою людини. Розминутися перехожим, які йдуть назустріч одне одному, непросто: один неодмінно має зупинитися й стати боком.
Містом пересуваються, в основному, на своєрідних «гондолах» і моторних човнах. Загалом майже половина містечка, що має площу трохи більше сорока квадратних кілометрів, вкрита водою. На відміну від популярної Венеції, Вилкове — місто рибаків і виноробів — досі залишається невідомим, тихим і потайним. Але для туристів тут готові організувати екскурсію по Дунаю на катері, показати, де річка впадає в Чорне море і де гніздяться пелікани. Мандрівка прогулянковим пароплавом вартує близько 100 гривень з «носа», а от якщо закортить попливти «без сторонніх» моторкою, доведеться викласти 300—500 гривень, залежно від вашого вміння домовлятися та від дальності маршруту. А захмелілі веслярі, котрі чатують на туриста в центрі Вилкового, покатають вас внутрішніми каналами й за сотню.
Травневі свята у Львові розпочнуться з традиційного етно–джазового фестивалю «Флюгери Львова», який триватиме з 1 по 3 травня у внутрішньому дворику Львівської міської ради. Програма «Флюгерів» обіцяє бути не менш насиченою, ніж завжди: п’ятниця буде днем польської культури, в суботу гратимуть фолк, а неділя стане днем джазу. Вхід на «Флюгери Львова» традиційно безкоштовний. Водночас 1 травня в Хотині стартує перший Всеукраїнський турнір лучників «Срібна Стріла», а в гуцульському селі Космач (Івано–Франківщина) розпочнеться Міжнародний фестиваль «Великдень у Космачі». 2–3 травня в Ужгороді проходитиме фестиваль вина та меду «Сонячний напій».
Сконцентрувавши найбільше міжнародних банків та облаштувавши у своєму порту базу для найбiльших круїзних лайнерів світу, воно справляє враження пістрявого космопорту, в якому комфортно почуваються представники найнесподіваніших етносів і націй. >>
...Шрі-Ланка з’являється під крилом літака зненацька і нагадує згори зелений листок, що загубився серед смарагдово-синіх вод Індійського океану. Більша частина острова вкрита густими тропічними лісами, помережаними звивистими лініями численних ланкійських рік. >>
На Поділлі серед природних феноменів більш відомі Дністровський каньйон та Подільські Товтри, які, за результатами iнтернет-опитування, потрапили до семи чудес природи України. Адже вони доступні погляду кожного. А про занурений у вічну темряву світ подільського карсту, масштаби якого важко піддаються уяві і який тільки частково відкрив свої таємниці, знає обмежене коло осіб. >>
Якщо є бажання пізнавати щось нове, відсутність закордонного паспорта і кругленької суми не перепона. Святковим дивом може стати подорож в Україні. І необов’язково їхати у розрекламовані Львів, Чернівці, Ужгород чи Київ. Про нові маршрути і їх цікавинки розповiдають ведучі подорожніх рубрик на телеканалах Валерія Мікульська і Наталія Щука. >>
Стереотипи — річ уперта: більшість вважає, що курортна Туреччина — то передусім Анталія. І весь прилеглий до неї південний регіон — Аланія, Кемер, Белек... Туди вітчизняні турфірми традиційно скеровують клієнтів, пропонуючи готелі на різні смаки, туди відправляють чартерні літаки. >>
Ми йдемо по маршруту, прокладеному понад тисячоліття тому. На шляху — вимурувані з дикого каменю церкви, обнесені кріпосними стінами монастирі й замки феодалів, середньовічні притулки для пілігримів (альберге) і харчевні. А попереду, позаду — пілігрими, що йдуть в одному напрямку — до іспанського міста Сант-Яго де Компостела. >>
