ПРИКОЛИ

— Алло, це ясновидиця Антоніна?

— Так, здрастуйте, Іване Петровичу.

— Але я не Іван Петрович.

— Я знаю...

* * *

Московська область. Телефонує полковник із частини своєму дружбану у військкомісаріат:

— Ну, як там іде призов? План виконуєте?

— Та, не дуже. Одні криві, інші дурні... Відсотків тридцять тільки набрали.

— Ти здурів?! Хочеш послабити нашу армію?!

— Та не переживай ти так. На Росію начебто ніхто нападати не збирається.

— Яка нахрін Росія! Скоро літо, а в мене картопля на дачі не посаджена і котлован під басейн не виритий!

* * *

— Я дядькові листа в Америку написав, щоб він надіслав грошей. Ось прийшла відповідь.

— Ну, і що він там тобі пише?

— «Кіс май ес». Нічого не розумію.

— А що тут розуміти? «Цілую, у травні зроблю».

* * *

На трасі о п’ятій ранку.

— Дівчино, ви нічний метелик?

— Ні, блін, ранкова зірка!

* * *

— Мамо, а мене сьогодні тато два рази побив!

— За що, синку?

— Перший раз — коли я йому показав щоденник із двійками і поганими записами. А другий раз — коли він дізнався, що це я показую його старий щоденник!

* * *

Чоловікам, щоб виконати танець живота, багато не потрібно — всього лише бажання і кілька літрів пива.

* * *

Коли я купую кекс, я загортаю його в папірець. Я — за безпечний кекс.

* * *

— Я відстав від поїзда.

— Як це? У нас тут немає станції.

— Тато каже — «в розумовому розвитку»...

* * *

Майбутнє — це така фігня, яка, незважаючи ні на що, наближається зі швидкістю 60 хвилин на годину.

* * *