Стадіон як поступ

18.04.2009
Стадіон як поступ

Івана ЛЮБИША–КІРДЕЯ. (На стадіоні «Олімпійський» кипить робота.)

Спитайте будь–якого пересічного українця, якою є головна мета його дер­жави на найближче майбутнє, і в більшості випадків почуєте відповідь — вдала організація футбольного Євро–2012. Саме ця подія в очах наших співгромадян має стати переломним фактором у розвитку як інфраструктури країни, так і самої України загалом.

Камінь зрушили

Важливим моментом на цьо­му шляху є будівництво: зводитимуть і спортивні об’єкти, і звичайні цивільні споруди, без яких стає неможливим проведення подібних заходів. «Будівництвом №1» уже встиг­ли охрестити реконструкцію багатостраждального спорткомплексу «Олімпійський», на якому має відбутися фінальна зустріч чемпіонату Європи. Після укладання угоди з «Київміськбудом» як генеральним підрядником процес реконструкції центральної футбольної арени країни відразу набрав обертів. Роботи проводять у три зміни згідно з наміченим графіком, і в цьому нещодавно переконалися журналісти, яких запросили на оновлювану арену.

Недаремно «Київміськбуд» заслужив звання флагмана української будівельної індустрії, з потужною структурою, досвід якого становить більше ніж півстоліття. Сама компанія нараховує майже 40 тис. працівників, і близько десяти тисяч із них можна задіяти в цих роботах.

Що вже казати про заслуги, адже нинішній генпідрядник реконструкції звів ледь не половину Києва. Такі масиви як Осокорки, Позняки чи Троєщина «Київміськбуд» не тільки закладав, а й надалі розбудовує. Робота не припиняється навіть в умовах кризи. Побувала наша журналістська братія і на цих новобудовах; оглядали ми різного ступеня готовності житлові будинки. Красиві комфортні квартири, сучасне планування, нові технології, впорядковане довкілля — чим не престиж?

«Попри те, що останні колізії суттєво знизили довіру населення і до банків, і до нас, будівельників, ми не припиняємо роботи», — розповідає наш гід, віце–президент холдингової компанії «Київміськбуд» Василь Козачук. Як підтвер­дження — кілька житлових будинків у згаданих районах, які планують здати в експлуатацію до початку літа.

Неможливо погодитися з тими горе–експертами, які пророкують обвал ринку нерухомості: при такому незадоволеному попиті пропозицій доступного житла не так і багато. Зважаючи на те, що багато будівельних компаній не тільки не закладають фундаменти під новобудови, а й «заморозили» розпочаті, у недалекому майбутньо­му виникне дефіцит житла. А він, як відомо, породжує лише здорожчання. Та й сама будівельна промисловість від цього занепадає, втрачаються кадри, потенціал, нестачу яких ще важче надолужити. Напевно, нам, як найпотужнішій компанії, необхідно втриматися і задля самої галузі, й заради довіри наших співвітчизників».

Після побаченого не розчаруєшся...

Ще один фактор, який свідчить про правильність обраного рішення стосовно НСК — в Україні немає іншої такої будівельної структури, здатної справитись з обсягом робіт, який передбачає оновлення «Олімпійського». Прийнятною альтернативою могло бути хіба що залучення до проекту іноземців. Але для чого вивозити державні кошти, якщо тут є своя фірма, яка спроможна паралельно з «об’єктом віку» будувати» в тих же самих обсягах і житло. То ж шануймо українське!

А роботи на самому «об’єкті» передбачено чимало. Тут, для початку, і демонтаж старих форм нижнього та верхнього ярусів (складність уся в тому, що це в центрі самої столиці!), і прокладання нового колектору. Із останнім будівельники вже справились, нижній ярус теж потроху рухається вперед, до свого майбутнього вигляду.

«Сьогодні ми працюємо винятково над основними конструкціями стадіону. Добре, що вирішили всі організаційні питання, як–то фінансування», — завіряє головний інженер «Київміськбуду» Олександр Галицький, який є першим заступником керівника штабу реконструкції стадіону. Для нього робота над спортивним об’єктом є новою, отже, й цікавою. Уже через місяць він прогнозує на нижньому ярусі появу конструкцій, до яких кріпитимуть сидіння оновленої арени. Загалом же цю частину роботи планують завершити до кінця вересня, а потім перейдуть до наступного етапу роботи.

Дах вагою в 10 тисяч тонн

Найважчий період пан Галиць­кий прогнозує на той момент, коли доведеться встановлювати дах об’єкта — ключового елементу споруди вагою близько 10 тис. тонн. Його остаточний проект очікується на середину травня, і саме тоді назвуть підрядника на його встановлення.

Однак представник головної київської будівельної компанії наголошує, що у своїй роботі вони дотримуються дер­жавницького підходу, і виробника металоконструкцій для покрівлі прагнуть шукати в Україні. Переконаний він і в тому, що вітчизняні будівельники зможуть виконати й монтаж верхньої частини стадіону. А поки що наші архітектурні експерти «адаптовують» розроблений німецькою компанією проект реконструкції, «київміськбудівці» працюють за робочою документацією, заощадливо (через конкурси!) вибирають найкращі й найдешевші будівельні матеріали й послуги під пильним оком влади й громадськості.

Календар на вході до штабу реконструкції чітко відраховує час — дні відпрацьовані й ті, якими ще інтенсивно треба наблизити завершення будівництва.

Поступ у процесі приготування до Євро–2012, який відбувається як у нашій країні, так і в Польщі, відзначили й в УЄФА. Нещодавно європейські футбольні чиновники заявили, що перенесення чемпіонату до іншої країни вже не є актуальним. Без сумніву, таке рішення лише додає будівельникам «Київміськбуду» наснаги, які доклали чимало сил до такого визнання. Вони, утім, і не думають збавляти оберти, набрані від першого дня роботи на «будівництві №1». Бо вони — як гарант надійності нашої держави — і у світлих вікнах новобудов, і в честі проведення великих міжнародних спортивних форумів.

 

P. S .

Коли матеріал готувався, виявилося, що на оглянутих журналістами новобудовах «Київміськбуду» відбулася робоча нарада з приводу забезпечення українців доступним житлом і підтримки державою будівельної галузі під головуванням Президента України Віктора Ющенка. Звичайно, успіхи нашого флагмана будіндустрії порадували Президента. За словами Президента, «Київміськбуд» є генератором пошуку шляхів підтримки будівельної галузі й тих громадян, які потребують поліпшення житлових умов. А їх, виявляється, в Україні понад 1,2 млн. лише тих, які перебувають на квартирному обліку. То ж, сподіватимемося, запропонована владою схема кредитування доступного житла через пільгову іпотеку Нацбанку реально сприятиме оздоровленню не тільки будівництва, а й усієї економіки України.