Віктор Ющенко,
Президент України
— про свої цінності:
— Я чотири роки говорив про ці цінності і п’ятий рік говорю. Дасть Бог — говоритиму і шостий, і сьомий, і десятий. Я не ставлю собі завдання сподобатися нації. Вдумайтеся, мені 55 років, я був главою центробанку, був Прем’єром. У мене є цінності, з якими я помру. Незалежно від того, чи зрозуміє мене нація, чи ні, я розказуватиму про покоління українців, замучених, катованих. У цьому місія Президента України. Знаєте, ніколи не був хохлом, ніколи не був малоросом і ніколи не буду. Якщо мені доведеться прийняти другу дозу діоксину, я це зроблю, не відмовлюся.
(«Коммєрсант–Україна»)
Юлія Тимошенко,
Прем’єр–міністр України
— про бездіяльність «вугільного» міністерства, через яку шахтарі відмовлялися підійматися із лави:
— Такої халатності, недбалості, нахабства до людей, яке проявило міністерство, маючи виділені кошти, — це не має жодного виправдання! Я особисто втрутилася в ситуацію після того, як уже два тижні були виділені кошти, і за декілька годин вирішила питання. Що, кожен раз Прем’єр має втручатися в ситуацію?
(«Українська правда»)
Кирило Куликов,
народний депутат від «НУНС»
— про свою фракцію:
— Ось дивіться: у фракції БЮТ сто п’ятдесят мужиків навшпиньки перед нею (Тимошенко) ходять: як вона скаже, так і буде. А ось у нас у фракції — сімдесят два наполеони, ніхто їх утримати не може!
(«Главред»)
Нестор Шуфрич,
народний депутат від ПР
— про те, що влада допомагає наближеним бізнесменам, а опозиціонери долають кризу самотужки:
— Я думаю, що це достойне поваги і вивчення, що одні можуть, а інші — ні. Це, перепрошую, як у сексі: одні — балакають, а інші — роблять.
(сайт «pro.UA»)
Леонід Грач,
голова кримських комуністів
— про об’єднання з Союзом лівих сил Василя Волги:
— Я наголошую, наскільки важливо нам у Криму створити саме цей ліво–патріотичний плацдарм і почати звідси наступ. Нехай наступна кримська весна буде відразу і Сталінградом, і Курською дугою, і взяттям Рейхстагу.
(прес-служба СЛС)