Білоруське масло нашу кашу не зіпсує

Товарообмін між волинянами та сусідами–білорусами Брестщини в усі часи розвивався як в офіційному, так і в неофіційному руслах. Достатньо подивитися, що робиться нині у прикордонних селищах та містечках у базарні дні. Українські та білоруські «човники» продовжують свій маленький бізнес, рятуючись у такий спосіб від економічної кризи. Хоча волиняни ще в радянські часи їхали до Бреста за продуктами і добротним одягом, яких на Волині чомусь не вистачало. Тепер білоруси роблять щотижневі вояжі на Волинь, щоб отоваритися, бо чимало продуктів і речей у них значно дорожчі, ніж в Україні. Так і виживають народи двох сусідніх держав, постійно тримаючи ніс за вітром кон’юнктури ринку.

Офіційна співпраця двох областей–сусідів наразі теж виглядає порівняно стабільною. Принаймні серед країн СНД частка білоруських товарів у загальній структурі товарообігу Волині становить 34 відсотки. Щоправда, за останні кризові місяці дещо скоротився як експорт, так і імпорт. Білоруси купують волинські жири, рослинну олію, меблі, продукцію машинобудування та хімії, папір і картон. Зате частка куплених продуктів харчування становить лише 2,4 відсотка. А ось цей показник є більш ніж красномовним: понад 83 відсотки білоруського експорту становлять молочні продукти. Недарма волинські аграрії, побувавши у білоруських господарствах, повернулися додому майже хворі від побаченого. Бо якщо на порозі нинішньої весни вони ламали голову, як купити міндобрива, гербіциди, дизельне пальне, якісне насіння, як розрахуватися з банками по кредитах, то білоруські колеги закупили мінеральні добрива вже на наступний рік, зважаючи на нестабільність світового фінансового ринку.

Про тваринницькі комплекси, обладнані в білорусів за останнім словом науки і техніки, наші сільгоспкерівники поки що тільки мріють. Не дивно, що Білорусь годує нині своїм вершковим маслом майже всю Західну Україну, де погоду на ринку донедавна робили підприємства молочної «імперії» колишнього народного депутата і відомого бізнесмена Ігоря Єремеєва. Причому маслом натуральним і, порівняно з українським, недорогим. Якщо 250–грамова пачка фасованого вітчизняного масла коштує вже майже 10 гривень, то кілограм білоруського — 38. Деякі з українських переробників примудряються продавати це масло як свою продукцію. Перебуваючи нещодавно на Волині, Повноважний і Надзвичайний посол Республіки Білорусь в Україні Валентин Величко говорив про перспективу подальшої співпраці наших держав саме в галузі переробки сільгосппродукції. Сябри готові до створення спільних підприємств із виробництва молочних продуктів із перспективою відкриття у недалекому майбутньому фірмових магазинів, де цю продукцію й реалізовуватимуть. Волиняни, в свою чергу, запропонували сусідам продавати свинину для потужного м’ясопереробного підприєм­ства, яке відкриють скоро у Нововолинську, аби використати максимальну потужність переробних підприємств області. У білорусів є що переробляти, але не вистачає потужностей, у волинян є потужності, але немає чим забезпечити цю переробку. Та чи пустять білорусів на волинський молочний ринок місцеві монополісти — ще питання.