Торги і принципи

Іще якихось два тижні тому депутати боялися прогнозувати, що відбуватиметься у Верховній Раді 14 квітня. Чекати можна було всього: блокування трибуни, політичних сварок, узгодженої роботи всіх або майже всіх фракцій... У результаті вийшло щось середнє: блокування не було, але й порозуміння — теж. Партія регіонів, як і обіцяла напередодні на погоджувальній раді, коаліції працювати не заважала. Але уряду, який сподівався на те, що Верховна Рада ухвалить антикризові закони, необхідні для виділення наступного траншу кредиту Міжнародного валютного фонду, від цього не легше. Бо, як виявилося, без голосів комуністичної фракції і пропрезидентської частини «НУНС» нічого в коаліції не виходить. Внесені Кабміном законопроекти не вдалося включити навіть до порядку денного: за той із них, який набрав найбільше голосів, проголосувало тільки 208 нардепів. БЮТ лютує, звинувачуючи в усьому Президента, — мовляв, це саме він дав вказівку «своїм» людям у «Нашій Україні» не підтримувати потрібні для кредитування від МВФ закони, аби «завалити» уряд Тимошенко. «Ющенківці» обурюються: ніяких вказівок вони не отримували, а під час голосування дбали винятково про інтереси держави, для якої такі недолугі закони — катастрофа. А Партія регіонів, за словами її члена Михайла Чечетова, «як слон» — спостерігає за цією метушнею згори і вичікує.

Коаліція з банкрутами ПР не потрібна?

Коли напередодні «регіонали» вустами свого лідера Віктора Януковича погодилися не заважати уряду, перенести розгляд його антикризової програми на місяць і не блокувати трибуну, у парламентських кулуарах знову заговорили про близьку перспективу створення коаліції БЮТ і Партії регіонів. Однак що перша, що друга політичні сили вчора категорично таку ймовірність заперечували, хоч більш помірковані представники обох сторін і не відкидали можливості ситуативної співпраці.

«З моєї точки зору, перспектива створення коаліції з кожним днем тане. Особисто я не бачу сенсу для Партії регіонів пов’язувати своє майбутнє з політиками, які є політичними банкрутами. І підставляти плече під явно збанкрутілого прем’єра Тимошенко — на мій погляд, це нерозумно», — наголосив «УМ» один із керівних «регіоналів» Олександр Єфремов.

На думку Єфремова, навіть домовленості з БЮТ щодо змін до Конституції не повинні схилити «Регіони» на співпрацю з цією «збанкрутілою політичною силою». «Ні лідери, ні фракція ПР не шукають якихось привілеїв для себе, в тому числі й шляхом змін до Основного закону, — наголошує голова «регіонального» загону в парламенті. — Ми чудово розуміємо, що вибори Президента повинні бути всенародними, і ми готові на них іти, бо маємо лідера, який не раз довів свою перевагу над лідерами інших політичних сил. Ми налаштовані на чесну, прозору і відкриту боротьбу, і хай виборці визначають, хто більше достойний стати главою держави».

А що Партія регіонів погодилася не блокувати трибуну, то, за словами пана Олександра, пояснення цьому просте: «Бо уряд виконав наші умови й надав парламенту свою антикризову програму. Щоправда, абсолютно бридку й недолугу. Тоді ми запропонували уряду і Президенту допомогу своїх фахів­ців, які тямлять в економіці. Сподіваємося, вони врахують наші рекомендації. А ми — не шкідники, ми розумна опозиція, яка ніколи не зробить нічого на шкоду державі (на відміну від наших колег із БЮТ, які у свою бутність опозицією робили все тільки на шкоду)».

«Регіони» і руїни

«Переговорів про створення коаліції не ведеться. Їх у природі не існує, і якщо ви в цьому сумніваєтеся, то подивіться, як поводиться Партія регіонів. Суто як опозиційна сила»!» — наголошував у розмові з «УМ» і голова фракції Блоку Тимошенко Іван Кириленко. А поступливість «Регіонів», які, замість розвішувати опозиційні плакати й оточити трибуну, мирно спостерігали за подіями зі своїх місць, пояснив так: «Це цілком природно, адже вони добре розуміють, що завтра можуть прийти до влади. Навіщо їм тоді руїни? Тут же сидять представники десяти останніх урядів, починаючи від Звягільського. Та вони зараз щасливі, що ця чаша випала не їм. І поки блокують та розповідають, які ці закони погані, то самі моляться, щоб їх ухвалили. Бо завтра, якщо ситуація поміняється, їм доведеться робити те саме».

Ті з «регіоналів», хто відвертіший, і самі цього не заперечують. Принаймні Михайло Чечетов слово в слово повторив тезу Кириленка про владу і руїни, хоч і запевнив: якщо уряд таки нашкребе голосів за свої «антикризові, але для економіки — кризові» закони, то ПР готова знову заблокувати роботу парламенту. Мабуть, щоб довести це, хтось із «синіх» знову почав було розвішувати опозиційні плакати, але їх дуже швидко зняли — і без протестів було зрозуміло, що голосування приречене на поразку. До речі, за словами Чечетова, більшість із тих плакатів, які висіли у сесійній залі минулого пленарного тижня, «регіонали» вигідно «продали на базарі», щоб поповнити партійну касу — «ще й черга стояла».

«Команда згори» чи турбота про державу?

Та головна роль у парламентських розкладах учора належала не «Регіонам». Голоси, на які розраховували уряд і БЮТ, коли Голова ВР поставив на голосування питання про включення до порядку денного трьох законопроектів, спрямованих на виконання вимог МВФ, належали «НУНС». Та частина фракції, яка входить до коаліції, старалася, як могла, але навіть 35 натиснутих кнопок «за» виявилося замало — ні «Єдиний центр», ні депутатська група «За Україну!» підтримати колег не захотіли.

«Група «За Україну!» принципами не торгує. Уряд все зробив для того, щоб ці законопроекти сьогодні не пройшли, і жодних змін до законопроектів не внесено. Тому мені здається, що коаліція і уряд повинні не заклинати, щоб хтось натиснув кнопку, а врахувати пропозицію щодо припинення наступу на малий бізнес, а також щодо внесення більш системних змін до бюджету», — пояснив лідер «ЗУ» В’ячеслав Кириленко.

Перший із непідтриманих законопроектів передбачав отримання НАК «Нафтогаз України» компенсації з бюджету різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації суб’єктам господарювання на виробництво теплової енергії. Другий — раціоналізацію використання коштів державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду, зокрема обмеження максимального розміру пенсії та встановлення фіксованого розміру страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок). Третій закон теж стосувався врегулювання питань пенсійного забезпечення, зокрема, визначення вартості одного року страхового стажу та порядку перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам.

«Як так могло статися?! Адже Президент напередодні наголосив, що його фракція буде голосувати за ці законопроекти! — обурювався–дивувався Іван Кириленко. — То що ж відбулося за ніч? Чому пішла інша команда? Мабуть, тому, що для декого чим гірше, тим краще! Хтось не розуміє, що дискредитація уряду в даному випадку означає дискредитацію всієї країни перед світовим співтовариством. Але МВФ пильно стежить за тим, що у нас відбувається — думаю, там уже добре знають поіменно, як хто голосує».

«Нами не керують жодні політичні аргументи. Та хай би хоч Папа Римський нас закликав голосувати за законопроекти — це не змінить їх суть. Ми керуємося винятково міркуваннями того, як це вплине на економіку України, — переконувала представниця групи «За Україну!» Ксенія Ляпіна. — Я вже півроку пояснюю, що, наприклад, зміни до закону про пенсійне забезпечення призведуть до результату, суто протилежного тому, який він має на меті. Закон вноситься з метою збільшення надходжень, але більше мільйона дрібних підприємств після того, як на них накладуть додаткове навантаження, просто перейдуть з легального статусу на нелегальний і перестануть платити будь–які податки. І місцеві бюджети, та й державний, зазнають великих втрат».

«Аргумент» про те, що Віктор Ющенко нібито підтримав урядові законопроекти, Ляпіна піддала сумніву, уточнивши: «Президент сказав, що ці закони сумнівні, але треба відновлювати відносини з МВФ. Так, треба, але ми вважаємо, що це треба робити в нормальний економічний спосіб. МВФ просить збалансувати Пенсійний фонд? Хай уряд запропонує інші методи, замість здирати останню сорочку з дрібних підприємців саме тоді, коли у них через кризу й без того великі проблеми. Треба просто пояснити Міжнародному валютному фонду наші економічні реалії, і ми готові це зробити.

Або прихована приватизація, виражена в купівлі акцій національних акціонерних компаній. Кабмін пояснює, що це технічно неправильно викладено. Так зробіть правильно! Вони не зробили, то як ми можемо за це голосувати? Якщо вони врахують наші зауваження — ми готові голосувати. А якщо Блок Тимошенко вважає, що ми не проголосували за включення їхніх законів до порядку денного через вказівку Президента — то це проблеми Блоку Тимошенко. БЮТ постійно щось вважає. Вони вже просто втомили нас своїм вважанням. Хай краще скажуть, чому ведуть чергові переговори з Партією регіонів і чим планують їх завершити».

Доживемо до четверга...

У Блоці Тимошенко, звісно, мають цілком відмінну думку з цього приводу. «Ми все зробили так, як хотіла група «За Україну!», внесли всі зміни, які вони хотіли»! — запевнив «УМ» заступник голови фракції БЮТ Андрій Кожем’якін. Повернувшись із погоджувальної ради, на якій керівники фракцій вирішували, чи варто знову спробувати включити антикризові закони до порядку денного, Кожем’якін повідомив: «Оскільки Партія регіонів пообіцяла на Страстний тиждень нічого не блокувати, то ми домовилися, що в четвер знову винесемо ці законопроекти на голосування. І жодних змін уже в них вносити не будемо — це просто не потрібно, бо всі зміни там уже враховані, як від Партії регіонів, так і від «НУНС».