Жінка, яка, до всього, ще й співає

До феномену Алли Пугачо­вої можна підходити з різних боків, і кожен такий підхід навряд чи увінчається стовідсотково позитивним результатом. Оскільки ця жінка, як жодна інша, завжди вміла жити «на повні груди», фонтануючи інформаційними приводами на всіх фронтах: творчість, особисте, донька–онуки, супутні проекти, як–то радіо «Алла», випуск парфумів та взуття... Якщо ніші її життя уявити собі у вигляді шафи, то можна не сумніватися, що «скелети» з неї випадатимуть штабелями. Власне, вони, ці «скелети», навіть не чекають, поки хтось розчинить дверцята — самі якось вибираються назовні й додають нових пікантних подробиць до біографії всенародно улюбленої артистки. Невтомні «пугачовознавці» регулярно комплектують їх у спецпроекти на сторінках ЗМІ.

Навіть факт народження Алли Борисівни описаний ними з огляду на те, що все у нашому житті відбувається не просто так, а з певним змістом. «15 квітня 1949 року в сім’ї Бориса Михайловича Пугачова та Зінаїди Архипівни Одегової народилася друга дитина. Їх первісток Гена, що з’явився на світ двома роками раніше, помер немовлям від дифтерії. Доньці поталанило більше — незважаючи на те, що вона народилася з пухлиною в горлі, їй випало не лише прожити велике і багате життя, а й стати однією з головних культуростворюючих фігур двадцятого століття. Дівчинку назвали на честь популярних на момент її народження актрис Тарасової та Ларіонової Аллою. Аллою Пугачовою». Смакувати ж особисте життя Примадонни кожне поп–видання вважало не лише гарним тоном, а й запорукою високих рейтингів. Так, шанувальникам творчості А. Б. на тарілочці з блакитним обідком був поданий проект «Двадцять чоловіків Алли Пугачової», в якому ретельно досліджено, де коли, як і з ким контактувала Примадонна (найвідоміші з цього списку — батько її доньки Крістіни Миколас Орбакас, Євген Болдін, Раймонд Паулс, Володимир Кузьмін, Філіп Кіркоров...) Окремо від них у цьому переліку стоїть режисер Олександр Стефанович. Звісно, не тому, що саме він став другим чоловіком А. Б. Його внесок у феномен Примадонни був значно вагомішим. Стефанович допоміг дружині стати співачкою №1. Саме він порадив Пугачовій використовувати на сцені не лише голос, а й акторський талант, носити одяг, що може трансформуватися (зараз балахон–розмахайка, який вигадав тоді В’ячеслав Зайцев, є однією з візиток Алли Борисівни), обігрувати мікрофон тощо. Креатив від Стефановича виглядав так: сповідальність (у репертуарі — пісні про себе і від себе), образ самотньої жінки, відмова від наслідування Заходу, театральність на сцені (кожна композиція — як міні–вистава), скандальність (чутки повинні мігрувати постійно!). І хоча цей план спрацював на сто відсотків, подальші дороги Пугачової та її «Пігмаліона» розійшлися — у своєму фільмі «Душа» Олександр Стефанович знімав уже не свою дружину, як планував, а Софію Ротару.

Але, незважаючи на це, своє вагоме слово у кінематографі Алла Борисівна таки сказала. Йдеться, звісно, про фільм «Женщина, которая поет», де Пугачова зіграла саму себе. Картину подивилися 55 мільйонів глядачів (третина країни!), а в прокаті фільм зібрав 70 мільйонів рублів, хоча спершу його хотіли заборонити чиновники Держкіно. «Я була надзвичайно популярна, — згадує ті часи Пугачова. — Стало зрозуміло, що потрібно було щось із цим робити... Оскільки я думала, що кінця–краю цьому не буде — і цензурі, і суспільному ладу... Я в ньому жила і робила все, щоб мені було комфортно з моєю внутрішньою свободою». Власне, це їй непогано вдавалося — Пугачова випускала альбоми, перемагала на різних конкурсах, гастролювала й брала участь у міжнародних фестивалях. Ось тільки визнання на державному рівні до всенародно улюбленої співачки, пісні якої напам’ять знала вся країна, прийшло з помітним запізненням — народною артисткою вона стала лише на початку 90–х.

Сьогодні на телеканалах — чимало програм, присвячених ювілею найнароднішої зірки пострадянської сцени. На НТВ — документальна стрічка «Признание женщины, которая поет»; телеканал «Росія» показуватиме ювілейний концерт Алли Пугачової; «Інтер» запрошує переглянути стрічку «Алла Пугачова. Чоловіки її величності»... Можна навіть не сумніватися в тому, що, незважаючи на суперпопулярність А. Б., біографія якої неодноразово оприлюднена до найменших подробиць, одкровень та щиросердних зізнань сьогодні буде чимало. Бо «скелети» у шафі для такої жінки, як для інших — помада в косметичці. Про деякі з них вона, мабуть, і сама забула...