До кризи столичні офісні працівники думали переважно про те, щоб менше працювати, мати більшу зарплату, бонуси і соцпакет. А тепер їм доводиться думати. Просто думати...
* * *
— Дівчино, я до вас маю такі змішані почуття...
— Ще б пак, намішав горілку з пивом!
* * *
Людина — як ломбард. У ньому багато чого закладено, але, як правило, тимчасово.
* * *
— Коханий, тобі подобається моє волосся?
— Та страшенно, особливо в сьогоднішньому супі!
* * *
Увечері йде чоловік по темному провулку. Стоїть безрукий із табличкою «Допоможіть». Чоловік дав йому 2 гривні. Йде далі — стоїть безногий із табличкою «Допоможіть». Дав і йому. Йде цей добродій далі — стоять троє «качків»:
— Слухай, ти, підкинь грошей!
— Та в мене самого ні грошей, ні роботи.
— Тоді, може, попрацювати хочеш?
— Хочу.
— А ким хочеш — безруким чи безногим?