Незвичний, як на нинішній час, випадок трапився у Смілі на Черкащині. 19–річний студент факультету економіки та управління Черкаського національного технологічного університету Ігор Нежибовський знайшов загублену пенсію і повернув її законній власниці.
Того дня Любов Сергіївна одержала в банку 800 гривень пенсії і 50 гривень соціальної допомоги. Жінка акуратно склала купюри в щойно видану касиром квитанцію і поклала до кишені. Про те, що гроші зникли, збагнула вже незабаром, коли зайшла до найближчого магазину. В кишені гуляв вітер... Шокована, Любов Сергіївна знову пройшла своїм маршрутом аж до самого банку, старанно оглядаючи дорогу. Однак грошей ніде не знайшла... Після пережитого літній жінці стало зле. Ледь дісталася додому і злягла. Почувалася так погано, що не могла підійти до телефону, хоча він вперто й довго дзвонив кілька разів.
«Я саме повертався від друга додому. На безлюдній вулиці, неподалік магазину, на дорозі лежала квитанція, а в ній — загорнуті гроші. Коли підняв згорток та глянув на реквізити, зрозумів, що то чиясь пенсія», — розповідає «Україні молодій» Ігор Нежибовський. Хлопець зізнається, що не вагався ні хвилини — відразу ж вирішив повернути знайдені кошти власниці. Просто не звик брати чуже. Бо чужі гроші до добра не приведуть. Таким виховали його батьки.
Ігор каже, що знає, як нині важко живеться пенсіонерам. Тому вже вдома завдяки прізвищу на квитанції знайшов у довіднику телефон пенсіонерки і набрав номер. Щоправда, спочатку перепитав жінку, чи вона «не загубила, бува, сьогодні якийсь предмет?».
«Телефон тоді дзвонив чотири рази поспіль. Але після пережитого стресу не мала сили до нього дійти. А коли нарешті дісталася до трубки, то була щаслива від гарної новини й зворушена такою чесністю людей. Відповіла, що справді загубила пенсію. І суму назвала», — зізнається Любов Сергіївна.
Жінка вже було змирилася з втратою. Бо хто нині такі гроші повертає, якщо раптом натрапить на дорозі? Любов Сергіївна тільки сушила голову, міркуючи, як протриматися місяць без пенсії. Адже планувала на ті кошти купити не лише продукти, а й ліки.
Коли наступного дня Ігор привіз Любові Сергіївні загублену нею пенсію, пенсіонерка так розчулилася, що не могла стримати сліз. Каже, що зворушена добротою незнайомих їй людей — як Ігоря, так і його батьків, Сергія Михайловича і Людмили Леонідівни. І молить Бога за їхнє здоров’я.